A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Байковецька об'єднана територіальна громада
Тернопільська область, Тернопільський район

Місцеве самоврядування: проблеми і перспективи

Анатолій КУЛИК: «Де є дорога, там буде життя…»

Цього разу моїм співрозмовником став успішний сільський голова Байківців Тернопільського району, добрий знавець питань розвитку місцевого самоврядування і водночас керівник регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад Анатолій Кулик.

Анатолій Романович – цікава, наполеглива і, як сам наголошує, авантюрна людина. Свою трудову діяльність він починав спеціалістом районного управління сільського господарства, згодом, а це 30 років тому, його обрали головою Байковецького колгоспу, в розпорядженні якого було 2640 гектарів землі і майже стільки штук худоби. Аби зрозуміти усю складність і специфіку господарювання, варто сказати, що кожного дня в будень і свято, в холод і заметілі це стадо потребувало 90 тонн кормів. А уявіть собі як це доводилось робити в осінню слякоть, коли на полі ноги грузли в болоті! Але, тим не менше, господарка Кулика до початку дев’яностих років була однією з кращих в районі.

…На початку дев’яностих комуністів (хоч такими тоді мусіли бути всі, хто працював на будь-якій керівній ланці) зміщали з посад. Аналій Кулик написав заяву про звільнення за власним бажанням. Правда, чимало працівників колгоспу тоді переконували цього не робити.

І все ж він пішов з посади, шукав свою нішу в  конярстві, далі за покликом друзів поїхав на заробітки, де починав з такого, що важко повірити, а закінчив заробітчанську історію на посаді головного енергетика поважної ізраїльської фірми. За цей час багато чого осмислив і зрозумів, що все в цьому житті відбувається з  волі нашого Господа Ісуса Христа.

На рідну замлю Анатолій Романович повернувся з твердим переконанням стати сільським головою Байківців. І хоч своїм краянам не обіцяв «голотих гір», з чотирьох претендентів на цю посаду його мандат довіря у 2006 році становив 67 відсотків від ваолевиявлення усіх виборців.

- Тож із чого вам довелося починати діяльність на посаді сільського голови, - запитую в Анатолія Романовича.

- Проблем було чимало. Колишній колгоспний дитсадок і будинок культури не працювали. Водонапірна башта біля  сільради, впала. А річний бюджет сільської управи, за нашими нинішніми мірками, був більш, ніж скромним, лише 126 тисяч гривень.

Звісно, для початку поставили собі мету максимально його наповнити, адже саме він і громада – це фундамент, на якому можна реалізувати усі подальші плани. У цьому зв’язку вирішили змінити межі села і таким чином впливати на оплату за земельні ділянки, якими користуються суб’єкти підприємницької діяльності. На той час окремі підприємства використовували по кілька гектарів, а платили за це символічну ціну – в межах 1 тис. грн. за гектр. Більше того, окремі ділянки байковецької землі в оренду передавала Тернопільська міськрада. І тільки через суд розставили усі крапки над «і».

Ми чи не першими в області змінили межі села і виготовили генеральний план Байківців, чим суттєво збільшили його територію. Далося це непросто. Ми пройшли вісім експертиз! А за кожною – зауваження спеціалістів, консультації, черга в кабінети і рішення сесії обласної ради, яка навіть у цьому соціальному проекті спочатку вбачала політичний підтекст.

Згодом на сесії сільської ради змінили нормативно- грошову оцінку землі. Для тих, хто захоче пройти наш шлях, скажу, що це також неймовірно копітка праця, але варта того, аби за неї братися. На сьогодні наша сільрада отримує півтора мільйона гривень орендної плати за землю, а це майже четверта частина від загальнорайонного показника!

- Платити такі суми тільки за оренду землі по кишені не всім…

- Безперечно, що тут мова передусім про потужних інвесторів. На території Байковецької сільради працює  добре відоме підприємсмство зі стовідсотковим іноземним капіталом «Бордтнеце – Україна», яке виготовляє кабельну продукцію для легкових автомобілів. І хоч на старті в  нього було чимало проблем, які й ми допомагали вирішувати на обласному та урядовому рівнях, нині воно успішно працює і розвивається.

Але сільвиконком не задовольняється лише цим одним інвестором. Зараз на нашій території набирає обертів ще одне СП зі зварювання і реалізації стрічкових пилорам «Мост – Україна». Днями на цій дочірній компанії побували педставники компанії зі США та Польщі і були приємно вражені побаченим.

- Судячи з почутого, у Байківцях не має дефіциту робочих місць?

- Можу впевнено сказати, хто має бажання, обов’язково знайде місце праці і заробітку. Адже два згадувані  підприємства, на яких нині працює 2,5 тисячі чоловік, своїм інтенсивним розвитком дали можливість місцевим людям будуватися, а там також потрібні муляри, каменярі, плиточники і різноробочі.

- Такий економічний фон, очевидно, сприятливий для соціального розвитку населеного пункту…

- Відколи почало працювати «Бордтнеце» і до бюджету пішли відчутні кошти, ми зробили чимало. Передусім відкрили занедбаний дитячий садок і зробили його одним з кращих на Тернопіллі. Зрештою, по-іншому ми вже не вміємо і нехочемо працювати. У цьому дошкільному закладі поміняли дах, встановили тепло, енергоекономні вікна, не шкодуємо грошей на іграшки. І це, зрозуміло, адже діти, як висловився Президент України Віктор Янукович, це не тільки наше майбутнє, а й сьогодення.

Серед інших соціальних об’єктів варто згадати і про будинок культури, в якому навіть система опалення була розморожена. За рішенням сільвиконкому там зробили капітальний ремонт і створили при ньому молодіжний комітет. На роботу закладу культури щороку виділяємо по 250 – 300 тисяч гривень, стимулюємо діяльність народного самодільного танцювального колективу «Глорія Бай». До кінця жовтня, а точніше до престольного празника Байківців, туди придбаємо плазмовий телевізор.

Словом, підтримуємо культурницький центр молоді всіма силами, але й до неї застосовуємо високі стандарти. Я особисто категорично проти усяких п’янок чи цигарок у будинку культури. Акцентую і на національній свідомості підростаючого покоління. Скажімо, одного разу при зустрічі з молоддю в будинку культури, попросив їх, аби на своїх вечірках використовувади бодай сорок відсотків української музики. Чесно кажучи, не міг спрогнозувати, якою буде їх реакція на таку пропозицію. Але після короткої паузи вони повернулись півколом до мене і заспівали «Ще не вмерла Україна…» Хіба можна було чекати кращої відповіді і чи не варто підтримувати таку чудову і креативну молодь.

А ще у нас започатковано сільський фестивальль «Дзига Бай». Ці щорічні свята проходять до самого ранку, а запитаєте чому «Дзига», та тому що хочемо, аби село не стояло на місці, а подібно до цієї забавки весь час крутилося і постійно рухалося б уперед.

А цьогоріч село відзначило ще й 365-ліття з часу першої згадки про нього. Авторитетний науковець і письменник Богдан Андрушків присвятив історії села книжку, а в центрі Байківців відкрили пам’ятний знак, приурочений цій даті. Його посвятив митрополит і архиєпископ УГКЦ Василій Семенюк. Разом з ним байківчани ще довго співали народних пісень, а мені подумалось, які у нас прекрасні люди і в якій чудовій державі сьогодні живемо!

Нині в Байківцях функціонує Центр соціальних послуг, який взяв під свою опіку багатодітні сім’ї, дітей, які потрапили у складні життєві обставини, дітей-інвалідів та сиріт. Серед іншого двічі на рік (до свят Великодня і Миколая) виділяємо їм по 700 гривень. Крім того, у 2009 році усім пенсіонерам, які були офіційно зареєстровані у нас, щомісяця доплачували по 100 гривень до пенсії.

- Анатолію Романовичу, про ці доплати ви сказали в минулому часі. Чому?

- Коли до сільського бюджету почали надходити значні суми, члени виконкому будували великі плани, але, як з’ясувалося, передчасно. Тоді ми ще не знали про своєрідний дамоклів меч, який б’є по бюджетах самодостатніх сільських рад. За чинним законодавством існує так звана формульна система творення бюджету. В результаті нам залишають чітко вихарувану суму коштів, а решту вилучають до районного бюджету. І навіть тепер, коли хочемо будувати нову школу, то свої гроші віддаємо району, а в нього мусимо просити фінансової підтримки на новобудову. Словом, виходить ось такий парадокс, за яким просто немає резону працювати краще за інших, бо чим більші надходження, тим більші вилучення. Відтак виникає потреба на законодавчому рівні докорінно міняти систему підходів до формування місцевих бюджетів.

- Але навіть при таких парадоксах Байківці процвітають, а як виживати місцевим громадам, скажімо, Шумського чи Підгаєцького районів, куди інвестор, м’яко кажучи, не поспішає?

- Вихід є, але при цьому на себе певні зобов’язання має взяти держава. У нинішніх умовах органи місцевого самоврядування з метою наповнення своїх бюджетів мали б переглянути ставки орендної плати за використовувані приміщення колишніх ферм, господарських приміщень, колгоспних контор та землі під ними. У багатьох селах аграрії досі не платять за оренду доріг між паями. Хтось на цьому таки заробляє. І нарешті ми, маю на увазі Всеукраїнська асоціація сільських і селищних рад, ініціює перед органами влади, аби сільським радам виплачували орендну плату і за ті паї, на які покищо не оформлені правоустановчі документи.

Разом з тим, потрібно змінювати межі населених пунктів, розробляти нормативно-грошову оцінку землі. Але тут, як і з розвитком інфраструктури, повинна допомогти держава. Бо там, де, скажімо, не має дороги, немає життя. Така територія нікому не цікава. З елементарної дороги починається повнокровне життя громади. І саме в цьому зв’язку в державі потрібно змінювати законодавчу базу - основу реформи самоврядування, на яку жителі села небезпідставно покладають великі надії.

Розмовляв Богдан НОВОСЯДЛИЙ.  

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь