6 листопада 2016 року в Байковецькій об'єднаній громаді відбудуться вибори старост
6 листопада 2016 року в Байковецькій об'єднаній громаді відбудуться вибори старост
До нас часто надходять пропозиції роз’яснити читачам, які повноваження має староста — одна із посадових осіб в об’єднаній територіальній громаді. Зокрема, за словами першого заступника Байковецького сільського голови Миколи Думи, вибори старост у Байковецькій об’єднаній територіальній громаді відбудуться 6 листопада 2016 року. Нині обов’язки старост у селах громади виконують Володимир Гуль (села Лозова і Курники), Дмитро Федорчук (села Шляхтинці і Гаї Гречинські), Олег Олійник (село Стегниківці).
Хто такий староста
Староста — це лідер, якому громада села висловила підтримку, нова посадова особа місцевого самоврядування, нова інституція, створена для того, щоб інтереси всіх жителів сіл в об’єднаних територіальних громадах були належним чином представлені. Щоб соціальні, побутові та інші потреби мешканців села були задоволені. Щоб проблеми місцевого значення вирішувалися швидко, відкрито, зрозуміло.
Староста обирається на строк повноважень ради об’єднаної громади, є членом її виконавчого комітету, представляє в ньому інтереси жителів села, здійснює комунікацію між владою та громадою села. Староста має робоче місце на території села або одного з сіл, де він обирався. У нього — чіткий графік роботи, зручний для жителів. Староста організовує заходи у селі, відслідковує проблеми громади та пропонує варіанти їх вирішення. Також староста відповідає за активізацію громади у прийнятті рішень, працює з місцевими громадськими об’єднаннями.
Повноваження
Староста має як визначені державою повноваження (прописані у законах “Про місцеве самоврядування в Україні” та “Про добровільне об’єднання територіальних громад”), так і надані радою громади (визначені у статуті об’єднаної громади та у затвердженому місцевою радою положенні про старосту). Функції старости згідно із законодавством: •сприяє жителям села у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування, здійснення нотаріальних дій (різноманітні довідки, допомога в оформленні та отриманні адміністративних і соціальних послуг);
•бере участь у підготовці проекту бюджету територіальної громади в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного села;
•вносить пропозиції до виконавчого органу об’єднаної громади з питань діяльності на території відповідного села, селища виконавчих органів об’єднаної територіальної громади, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності та їх посадових осіб;
•здійснює інші обов’язки, визначені положенням про старосту.
У положенні про старосту визначається порядок його обрання та припинення повноважень, порядок звітування, відповідальність та інші питання, пов’язані з діяльністю старости. Його функції нагадують функції американських шерифів, про яких ми знаємо з вестернів та з пригодницької літератури. Фактично, вони є такими, що за належного виконання забезпечують беззаперечний авторитет та повагу, але ж і великі зобов’язання перед людьми. А люди у нас тепер досить вимогливі.
У запропонованому експертами варіанті положення про старосту зокрема йдеться: шанобливо ставиться до жителів села та їхніх звернень до органів місцевого самоврядування; здійснює моніторинг за станом довкілля, станом об’єктів інфраструктури, громадським правопорядком; здійснює моніторинг за дотриманням прав і законних інтересів жителів села у сфері соціального захисту, культури, освіти, спорту, туризму, житлово-комунального господарства, реалізації права на працю, медичну допомогу; не допускає дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.
Хто і як контролюватиме старосту?
Що передбачено для того, аби староста не перетворився на так званого “місцевого князька”? Графік та розпорядок його роботи, механізм припинення повноважень, як, хто і в який спосіб його контролюватиме — усе це також прописується об’єднаною громадою в Положенні про старосту. Наприклад, так: під час здійснення наданих повноважень староста є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед жителями села, відповідальним — перед радою об’єднаної територіальної громади. Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед жителями села на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів ради об’єднаної територіальної громади зобов’язаний звітувати перед радою про свою роботу у будь-який визначений ними термін. Повноваження старости можуть бути достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень. Повноваження старости за наявності підстав можуть бути припинені достроково за пропозицією, внесеною в порядку місцевої ініціативи двома третинами жителів села, які мають право голосу, належать до відповідної територіальної громади та зареєстровані на території відповідного населеного пункту (села або селища), або за ініціативи однієї третини депутатів від загального складу ради рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Староста може бути притягнений до дисциплінарної, матеріальної, цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальності, визначеної законом.
“Бабуся і довідка”
Дуже часто проти об’єднання наводять сакраментальний аргумент — а де ж бабусям тепер брати довідки, коли сільради не буде? Саме староста мусить вирішувати питання “довідки” тих “бабусь”, які з цими проханнями до нього звертатимуться. І це теж прописуватиметься в Положенні кожною громадою. Організація роботи старости з документами має два варіанти:
складніший: староста уповноважується радою громади на вчинення певних нотаріальних дій та реєстрацію актів цивільного стану, проходить відповідне навчання, отримує печатку виконавчого комітету ради об’єднаної громади і видає певний перелік довідок самостійно; простіший: приймає від жителів села документи і передає їх на обробку уповноваженим особам або органам, що зазвичай діють у центрі об’єднаної громади, далі він контролює обробку цих документів і надання відповідної довідки заявнику. Який з цих варіантів обрати, самостійно вирішуватиме рада об’єднаної громади.
