БАЙКОВЕЦЬКА СІЛЬСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Тернопільська область, Тернопільський район

Вижив на війні, а вдома у відпустці трапилося непоправне…

Дата: 12.06.2024 16:44
Кількість переглядів: 189

Фото без опису

Сьогодні у Курниках схилені у скорботі голови – в останню дорогу провели старшого солдата Мирослава Рудого, якому тепер назавжди 45 років. Військовослужбовець мужньо захищав рідну землю, відстоюючи незалежність України. Але трагічно загинув у відпустці 10 червня 2024 року.

Народився Мирослав у селі Стегниківці. У сімї їх було шестеро. Нелегке дитинство було у нього. Коли хлопчику було 2 роки помирає його батько і дитина залишається сиротою. Покійна мати віддала всю свою любов, увагу, турботу… А найстарші брати піклувалися про нього і дуже любили. Підростав, одружився. З дружиною Галиною прожили разом 21 рік у любові та злагоді. Разом виховали троє дітей.

Це був звичайний сільський чоловік, якого в Курниках любили за доброту, щирість і простоту. Коли в Україні почалася війна, він пішов воювати, був на передовій. Пішла з життя людина, яка боролась за Україну, була патріотом землі своєї. Свідченням цього є його відданість військовому обов’язку, гідна і високопрофесійна служба в Збройних Силах України. Прийшовши у відпустку Герой запланував багато роботи по дому, але Господь розпорядився по-іншому. У Мирослава залишились дружина Галина, старший син Максим, донька Альбіна та менший син Станіслав.

Попрощатись із захисником на чин похорону, який відбувся у церкві Святого Архистратига Михаїла, прийшли рідні, друзі, побратими, сусіди та представники місцевої влади.

Не віднайти слів, аби внести хоч трішки відради в почування рідних. Не втамувати болю дружини, дітей, не висушити їхніх сліз… Бо ж утратили вони рідну кровинку, коханого чоловіка та люблячого та турботливого батька.

Отець Володимир Пулька закликав усіх молитись, молитись за наших захисників та захисниць та не припиняти це робити, адже це найбільше, що зараз необхідно.

У свою чергу отець Ігор Бойчук додав, що Герої не вмирають до того часу, поки ми їх памятаємо…

Щиро співчуваємо непоправній втраті.

Вічна пам'ять і Слава Герою!

Зовсім нещодавно рідні чекали його з відпустки…дочекались, але це була остання їхня зустріч. Не судилось… Мирослав повернувся додому … Але…Назавжди…



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь