Колиска любові Ганни Дячун
Колиска любові Ганни Дячун
Вона читає книжки та газетні рядки, молитви без жодних окулярів, бачачи цей світ чітко й ясно. У свої поважні літа Ганна Павлівна Дячун дивиться довкола з такою світлою мудрістю, що з першого погляду відчуваєш: перед тобою — надзвичайно особлива людина.
Стегниківці давно знають: якщо комусь треба щирої поради, людського тепла чи гострого, влучного гумору — їм сюди. До хати, де завжди панує спокій, молитва і дивовижна легкість, доброта та щирість.
Ганна Павлівна — справжній промінчик світла.. Її пам'ять — це живий архів, де кожна подія прописана чітко, без жодного туману. Вона пам'ятає усе. Життя гартувало її змалку: будучи найстаршою з трьох дітей, вона рано пізнала, що таке відповідальність, коли опікувалася двома меншими братиками. Вона бавила їх, росла разом із ними й ставала тією непорушною опорою, якою лишилася на все життя для всієї родини. Досі так і є: її всі обожнюють, і вона для кожного є тим джерелом натхнення.
Довелося їй пройти й крізь важку життєву втрату — у 56 років Ганна Павлівна втратила свого коханого чоловіка Теодора. Передчасна розлука залишила глибокий шрам у серці, але не зламала її. Жінка знайшла в собі внутрішню силу підняти дітей, зберегти родинний затишок і продовжувати дарувати світло людям.
Шлях її праці склався у дивовижну колиску, де поєдналися талант, глибока освіченість та розум. Усе починалося з місцевої школи, де юна дівчина працювала діловодом. Згодом людська довіра привела її до сільської ради, де вона була секретарем та депутатом, і люди завжди йшли до неї по справедливість. А більшу частину професійного життя Ганна Павлівна віддала Тернопільському районному відділу народної освіти, де роками працювала заступником головного бухгалтера.
Та хіба цифри й звіти можуть описати цього неймовірного «живчика»? Хіба ж це так важливо? Вона завжди була духовно глибокою, чуйною та життєрадісною. А ще — багатющою мамою та бабусею. Лише вдумайтеся в цю колиску любові: дві доньки, п'ятеро онуків, десятиро правнуків і вже двоє праправнуків! Вона тішиться таким багатством! Це її продовження!
Сьогодні вона самісінька порається у хаті, багато читає і щодня щиро молиться про найголовніше — про Перемогу для рідної України. Казала , що нині помолилась за своє день народження, за Божу благодать для неї та усієї родини.
Привітати таку дивовижну жінку завітали поважні гості — секретар Байковецької сільської ради Юлія Турчманович та начальниця відділу соціального захисту населення та ветеранської політики Любов Хавтур. Та здається, це ще питання, хто кого більше зарядив світлом, енергією та вірою під час цієї теплої зустрічі.
Ганна Павлівна Дячун — це неймовірна жінка, гордість і найкращий приклад того, як зберегти гострий розум, добру душу та щиру любов до життя.
