Покрова...молитва...
Покрова...молитва...
Осінь, 1 жовтня, Покрова. Колись у цей день просто ходили до церкви, вітали рідних і раділи першому осінньому теплу. Для українців це завжди було особливе свято — день, коли перепліталися свята молитва, козацька слава та віра в те, що над нами є вищий захист.
Сьогодні значення 1 жовтня стало куди глибшим, болючішим і водночас величнішим. Бо це день, який об’єднує віки: Покрова Пресвятої Богородиці, День українського козацтва та День захисників і захисниць України.
Колись під заступництво Богородиці ставали українські козаки, виборюючи волю нашої землі. А сьогодні її покрову й захисту чекають наші сучасні козаки та козачки — наші Захисники й Захисниці. Ми чекаємо цього захисту не як просто дива, а через реальний подвиг тих, хто прямо зараз тримає пекельні рубежі.
Ми живемо у страшній реальності, де росія щодня намагається нас нищити. Щодня — тривоги, вибухи, важкі новини. Вороги хочуть залякати нас, забрати наші домівки, відібрати майбутнє у наших дітей. Війна торкнулася кожної родини, і цей біль неможливо висловити словами.
Але саме сьогодні ми чітко розуміємо: славетний дух козацтва не зник, він живе у кожному українському воїнові. І саме через них Богородиця береже нашу Україну.
У цей день я дякую кожному Захиснику й Захисниці — усім сучасним воїнам, які продовжують славу нашого козацького роду й бережуть кожен наш ранок.
Молюся, щоб Покрова Пресвятої Богородиці оберігала вас у найважчі хвилини та повертала додому живими й неушкодженими.
З невимовним болем згадую тих, хто віддав за нашу свободу найдорожче — власне життя. Ми ніколи не забудемо цієї ціни і завжди берегтимемо їхню пам'ять.
Дякуємо нашим Героям! Шануємо козацькі традиції непокірності!
Тримаймося разом, допомагаймо армії щодня і вірмо в нашу Перемогу!
Секретар Байковецької сільської ради
Юлія Турчманович
