Байковецька громада
Тернопільський район, Тернопільська область

Порадник "Поліція під контролем"

Якщо працівник поліції звертається до Вас – він має на те вмотивовані причини. У більшості випадків, це саме так і відбувається. Не нервуйте, зберігайте спокій і поставтесь до цього з розумінням. Правоохоронці мають погану репутацію і низький рівень довіри громадян, проте саме вони захищають Вас і Ваше майно від незаконних посягань. Щоб бути обізнаним у своїх правах і обов’язках правоохоронця, радимо наполягати на дотриманні простих речей, які зазначені у подальшому алгоритмі. Поліція завжди вважає свою роботу ефективною та такою, що відповідає чинному законодавству, – не давайте їй про це забути, закликайте полісменів до сумлінного виконання обов’язків.

Алгоритм дій такий:

1) Привітайтесь та посміхніться. Тим самим Ви задаєте правильний тон розмови. Попрохайте поліцейського пред’явити своє службове посвідчення, адже Вам буде корисно в подальшому знати, хто з Вами спілкувався. Інколи працівники поліції ігнорують таку вимогу або просто з подивом відмовляються це робити. Ваше завдання – нагадати їм про їхній обов’язок. Зазвичай розмова з ними починається у нейтральному настрої, і тому Ви маєте великі шанси побачити посвідчення. Уважно прочитайте інформацію, що міститься в ньому та запам’ятайте (занотуйте) хоча б П.І.Б працівника поліції.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський зобов’язаний на Вашу вимогу пред’явити службове посвідчення. Також, відповідно до Наказу №155 МВС України від 22 лютого 2012 року «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України» він повинен звертатися до громадян з повагою на "Ви", свої вимоги і зауваження викладати в переконливій формі. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

Завжди потрібно починати розмову саме із такої вимоги, по можливості занотувавши у зручний для Вас спосіб дані із посвідчення (по можливості без використання фото-, відео- засобів фіксації – це може спричинити конфлікт). Після цього можна продовжувати розмову. Важливий саме такий порядок дій, бо після можливого конфлікту шанси витребувати посвідчення вкрай низькі.

2) Дізнайтесь причину звернення: як правило, йдеться про перевірку документів, опитування (не плутати з допитом) або поверхневу перевірку чи огляд особистих речей. Пам’ятайте, що такі вимоги мають бути законними і їхньою причиною не може бути проста примха поліцейського. Причиною перевірки документів може стати Ваш зовнішній вигляд, що нагадує особу, яка щойно скоїла злочин, а огляду речей – їх підозрілість та неординарність. Не хвилюйтесь, це звичайна процедура і ніхто ні в чому Вас не звинувачує.

Всі ці заходи мають назву превентивних. Важливо знати, що опитування це не допит, порядок здійснення якого регулюється кримінальним процесом. Опитування має на меті отримання певної інформації, але в будь-якому випадку, надання цієї інформації є добровільним (ч. 2 ст. 33 ЗУ «Про Національну поліцію»).

3) Ви можете відмовитись від спілкування з поліцейським та не зобов’язані повідомляти місце Вашої роботи, навчання, чим займаєтесь у вільний час… Якщо причина видається Вам обґрунтованою і вимога цілком очевидною – покажіть документ, що посвідчує Вашу особу (паспорт, водійське посвідчення, студентський квиток тощо) або погодьтесь на те, щоб Вас поверхнево оглянули, чи надайте Ваші речі до такого огляду. За відсутності документів поліцейські можуть попрохати назвати Ваші прізвище, ім’я, по-батькові та дату народження. Якщо мова йде про огляд особи або її речей (не поверхневий), то він вимагає додаткових гарантій від свавілля поліцейських. Такий огляд може бути приведений тільки зі складанням протоколу огляду та в присутності двох понятих (свідків). Зазвичай таких людей знайти не так просто, але якщо у Вас є побоювання, що Вам щось підкинуть або завдадуть шкоди, краще дотриматися процедури. Пам’ятайте – просто так вилучити Ваші речі поліцейські не можуть (в тому числі і мобільний телефон), бо вони є Вашою приватною власністю. У будь-якому випадку вилучення, обов’язково складається протокол про вилучення або тимчасове вилучення речей.

Працівник поліції зобов’язаний утримуватися від необґрунтованих перевірок документів, що посвідчують особу або інших документів – працівник поліції має право вимагати від Вас пред’явлення такого документу тільки у випадку, коли він обґрунтовано підозрює Вас у скоєнні правопорушення. Будь-які вимоги типу «планова перевірка документів» і т.д. не є підставою для перевірки (ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», п. 1.4 розділу V «Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України»).

Правові підстави перевірки документів особи наступні:

1) особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;

2) існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити (!) правопорушення (на жаль, Законодавець в цьому пункті надає занадто широкі повноваження для застосування саме такої підстави на власний розсуд. Виходячи з цього пункту, правозахисники вважають, що будь-яка особа, при будь-яких обставин, може бути піддана такому превентивному заходу як перевірка документів);

3) якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

Майте на увазі, відсутність у Вас документів може стати формальним приводом для застосування правоохоронцями адміністративного затримання для встановлення Вашої особи (ст. 260 КУпАП). Однак, законодавство не встановлює чіткого переліку документів для даного випадку: можна здійснити телефонний дзвінок (наприклад, родичам, які підтвердять прізвище та ім’я), також за допомогою друга, що покаже свої документи тощо.

4) Якщо Ви відчуваєте агресивну налаштованість працівників поліції до себе, негайно повідомте про це близьких – наприклад, за допомогою мобільного телефона, яким Ви маєте право вільно користуватись. Також Ви можете зателефонувати «102» та повідомити про агресивну поведінку поліцейських.

5) Якщо Ви нічого не порушували – на цьому розмова має закінчитися. Якщо Ви скоїли адміністративне правопорушення (палили в забороненому місці, розпивали спиртне у не встановленому для цього місці тощо), очевидно, маєте понести відповідальність. Відкупитись хабарем – не найкраща ідея. Тією ж сумою, але цілком законно, обійдеться адміністративний штраф. Для цього достатньо скласти протокол про адміністративне правопорушення на місці, а потім знайти реквізити для сплати цього штрафу. Незначні правопорушення можуть обмежитись усним зауваженням – про це завжди можна попрохати поліцейського, обіцяючи сумлінну поведінку в майбутньому. Пам’ятайте, що подібні протоколи і порушення – буденна річ, і нічого особливого в цьому немає, зокрема, як і в складенні протоколу в результаті порушення правил дорожнього руху.

Ви маєте право відмовитися йти до відділення поліції без офіційного оголошення Вам законодавчо-встановлених причин затримання. Це означає, що вам мають вмотивовано пояснити причину Вашого затримання та скласти протокол про адміністративне/кримінальне затримання, якщо це є необхідним. Тобто вимоги «пішли, там з’ясуємо» або «там на тебе вже чекають» не зобов’язують Вас слідувати за поліцейськими. Ви маєте право вимагати довести протиправність Ваших дій посиланням на відповідні норми кримінального чи адміністративного кодексів. Тобто, працівники поліції зобов’язані надавати роз’яснення про неправомірність Ваших дій, та ще й робити це доброзичливо, переконливо і ясно, посилаючись на відповідні вимоги нормативно-правових актів (п. 2.2, п. 2.4, розділу IV «Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України»). Щодо усного зауваження при скоєнні дрібного адміністративного правопорушення, то при малозначності його вчинення працівник поліції може звільнити порушника від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням (ст. 22 КУпАП).

Якщо Вас все-таки доставили до відділення поліції для складання протоколу, вимагайте у чергового викликати Вам адвоката з Центру надання безоплатної вторинної правової допомоги.

6) Протокол про адміністративне правопорушення розглядається відповідальними за це особами різних рівнів органів внутрішніх справ. Вас повідомлять про місце і час розгляду протоколу, адже справа має розглядатись в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли людину сповістили вчасно, але від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Якщо участь особи є обов’язковою, може бути застосований привід.

Справа про адміністративне правопорушення відповідно до розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце й час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ст. 268 КУпАП, ч. 5.5 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України №950 від 04.10.2013 року). Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі (ст. 268 КУпАП).

При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 441, статтями 512, 1463, 1604, 172-4 - 172-95, 1736, 173-27, частиною третьою статті 1788, статтями 1859, 185-110, статтями 185-711, 18712 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу (ст. 268 КУпАП).

1 Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах.

2 Дрібне викрадення чужого майна.

3 Порушення правил реалізації, експлуатації радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, а також користування радіочастотним ресурсом України.

4 Торгівля з рук у невстановлених місцях

5 Стаття 172-4. Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності; Стаття 172-5. Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків; {Стаття 172-5 в редакції Закону № 1700-VII від 14.10.2014}; Стаття 172-6. Порушення вимог фінансового контролю; Стаття 172-7. Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів; Стаття 172-8. Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень; Стаття 172-9. Невжиття заходів щодо протидії корупції.

6 Дрібне хуліганство.

7 Вчинення насильства в сім'ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми.

8 Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді, а саме у частині «дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в громадських місцях у п'яному вигляді».

9 Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця.

10 Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.

11 Публічні заклики до невиконання вимог поліцейського чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

12 Порушення правил адміністративного нагляду.