Сільський клуб с. Шляхтинці

Назва села Шляхтинці походить від гори Шляхтин, яка оповита багатьма таємничими легендами. На цій горі існувало незвичайне джерело, яке пізніше було назване «гетьманською криницею» . Наприкінці  19 ст. Засновано в с. Шляхтинцях  читальню «Просвіти», що стала центром села. Згодом ще товариство «Січ». Усю культурно освітню працю села перервав вибух Першої світової війни 1914 року. Судячи з архівних матеріалів, шляхтинецька «Просвіта» пережила два етапи розвитку: 1906-1914р.р. – період становлення; 1923-1939р.р. – період національного здвигу і піднесення.. Товариство «Просвіта» відновило свою діяльність лише у 1923 році з ініціативи братів Малицьких. Микола та Олексій Малицькі не корінні жителі Шляхтинець, але їхні постаті справляли величезний вплив на село майже 20 років.

     У 1925 році головою сільської «Просвіти» стає Дергак Дем’ян , заступником Плакса Микола. Створено у цьому ж році хор, будується будинок для «Просвіти» на земельній ділянці, яку подарував Микола Малицький. Жителі села працюють на будові просвітянської домівки і вже на Покрову читальню освятили, яка успішно працювала до 1939 року.

   У 1969 році клуб стає Будинком культури, директором працює Лисенко Мирон Петрович, а художнім керівником  Маличок Марія Луківна. В цей час відновлено хор, учасники якого були переможцями районних оглядів та конкурсів. Творчо і злагоджено хор існував до 1976 року. У цьому ж році за скороченням штатів Будинок культури знову стає клубом, завідуючою клубом працює Шкула Ольга Ярославівна, а Маличок Марія Луків переходить працювати у бібліотеку, за станом здоров’я  не може керувати хором. Працює лише вокальний жіночий ансамбль, тріо-сестер Гарак. У 1988 році хор знову відновив свою діяльність, як церковний хор. Вперше хор своїм співом здивував шанувальників музики і співу, а також  усіх односельчан і гостей під час відкриття символічної могили «Борцям за волю України» у 1989 під час храмового свята Пресвятої Трійці. Хор займався виключно на добровільних засадах. З концертною програмою хор виїжджав  в села Тернопільського району, зокрема в с. Байківці, с. Лозова, с.Стегниківці, с. В.Гаї, с.Охримівці, с. Чернихівці.

     У 2006 та 2008 році хор співав на Святій літургії під час Всеукраїнської прощі у селі Зарваниця.

     З 2007 року хор оновився  молодими талантами, особливо цікаво  відзначив свою 20- річчя у 2008 році. У 2009 році хор приймав участь художньої самодіяльності у звіті сільських рад, у святкуванні 195-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка, у с. Гаї Шевченківські при відкритті пам’ятника Т.Г.Шевченка, у концерті в РБК до 20-річчя НРУ.

      З 2008 року завідуючою клубом працює Даткун І.С. Окрім хору діє гурток художнього слова дітей та дорослих, вокальний чоловічий та жіночий ансамблі. При допомозі сільського голови та спец коштів придбано костюми для жіночої частини хору. Колектив творчо зростає і досягає успіхів. Незмінним керівником  хору з 1988 року є Матковський Степан Петрович, який закінчив Тернопільське музичне училище ім..С. Крушельницької за спеціальність диригент хору. Він по сумісництву працює вчителем музики Шляхтинецької ЗОШ 1-2 ступенів, концертмейстером на хоровому відділенні музичного училища, є активним учасником квартету «Галичина»

      22 грудня 2009 року постановою колегії управління культури облдержадміністрації присвоєно звання «народний» аматорському хору клубу с. Шляхтинці.

    Кожен із нас гордиться, що він – українець, продовжувач звичаїв та традицій, син чи дочка українського народу, який житиме доти, доки житиме її мова, пісня, звичаї, традиції на цій даній Богом землі.