Герої не вмирають!
Герої не вмирають!
Герої Небесної Сотні назавжди змінили нашу Україну і самих українців, підняли наш національний та патріотичний дух. Саме завдяки Майдану наша держава довела усьому світові, що мужньо відстоюватиме право бути незалежною. Українці показали наскільки високо цінують власну гідність і, що понад усе, прагнуть справедливості. Не маємо права забути наших Героїв, адже вони віддали своє життя за рідну землю, за краще життя свого народу, за світле майбутнє прийдешніх поколінь. Вшановуючи їх світлу пам’ять, ми маємо бути єдиними, бо Україна в нас – одна.
20 лютого 2020 року виповнилося уже 6 років з часу тих трагічних подій. Минулого тижня у багатьох куточках нашої громади відбулись заходи з вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.
Так, у с.Гаї-Шевченківські біля пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні святі отці відслужили молебень за упокій душ невинно загиблих, а також відбувся тематичний захід «Тернистий до свободи шлях». Тужливо і скорботно лунала пісня "Гей, пливе кача по Тисині..." , - своєрідний гімн жалоби. Після цього з ініціативи Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) відбулась презентація нової збірки славнозвісного упівця Зиновія Сердюка «Минуле – славне і трагічне».
Тематичний вечір «Хто за свободу вийшов проти смерті, тому немає смерті на землі» провели у Курниках. Особливо зворушливим моментом заходу був перегляд відеохронік подій Революції Гідності. Страшні кадри тих реалій були свідченням того, що пагорб на Інститутській став новітньою Голгофою. Уже традиційно, того вечора у Курниках відбулася спільна хода зі свічками, де біля символічно насипаної могли воїнам УПА відбулась поминальна панахида присвячена борцям за волю України усіх епох. Також у пам'ять про полеглих злетіли у вись запалені небесні ліхтарики.
Бібліотеки та школи громади також презентували тематичні виставки, уроки пам’яті, а дітки власноруч виготовляли ангелят, котрі символізували душі невинно убієнних.
Ті доленосні події назавжди закарбувалися у наших серцях нестерпним болем. Час, на жаль, не загоїть рани і не зітре спогади.
Ми ж маємо щоденно молитися за їхні душі і вшановувати їх світлу пам’ять…
