Звернення сільського голови Анатолія Кулика до Дня пам’яті жертв голодоморів
Щорічно цими днями глибокої осені ми згадуємо одну з найстрашніших трагедій в людській історії минулого століття. Найчорнішими літерами закарбувалися в національній пам’яті українців ці жахливі роки, коли організація штучного масового голоду спричинила загибель мільйонів людей.
Тривалий час архівні дані про масштаби Голодомору в Україні замовчувався, але завдяки плеяді розсекречений матеріалів, акт геноциду проти українського народу офіційно визнали чимало країн світової спільноти.
Зараз що не роковини, то дедалі важче знайти очевидців, адже будь-кому з тих, хто на власні очі бачив те жахіття, далеко за дев’яносто. Тому тепер наш обов’язок не дати згаснути пам’яті про Голодомор, дбайливо передати її наступним генераціям українців. Адже історична пам'ять та правда єднає нас, гуртує, робить сильнішими.
Пам’ятаймо, що надзвичайно дорогою ціною, у вимірах мільйонів людських життів, наш народ заплатив за право жити на рідній землі.
У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів, запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі! Вічна їм пам'ять!