Романове Село
Романове Село
Перша письмова згадка про Романове Село датована 1574 роком. До села приєднано хутір Зелена. Деякий час, у 1940–1950-х рр., до села ще належав хутір Янелівка, нині ссело Ангелівка. Село розташоване за 7 км від найближчої залізничної станції Богданівка. Південною околицею села пролягає автошлях Стрий–Тернопіль–Знам’янка.
Поблизу Романового Села виявлено археологічні пам’ятки черняхівської культури. Біля сучасного села пролягав путівець часів Київської Русі, що з’єднував Київ із Молдовою – “княжий тракт”.
Назва села походить від імені Роман: за легендою поселення належало галицькому князеві Романові Мстиславичу (поблизу старої церкви на початку 20 ст. був хрест із написом “Земля Романа”). 1649 р. село згадане в документах у зв’язку зі Збаразькою облогою під час Національно-визвольної війни 1648–16576 рр.
У 1857 р. в селі проживало 709 осіб. У 1880 р. діяла однокласна школа. Власниками маєтків були Г. Кемпліч і Б. Покривніцька. Функціонували фільварок (власники Шульбауми), цегельня, дві крамниці й корчма.
В Українській Галицькій Армії воювали О. Борис, М. Заячковський, П. Зузяк, С. і Ф. Качалуби, В. Кучер, С. Лопух та ін.
У 1921 р. в селі проживали 1101 житель, працював млин А. Марищука. Діяли філії товариств “Просвіта” (1898 р.), “Січ”, “Луг”, “Сільський господар“, “Рідна школа”, “Союз Українок”, “Відродження” та інших, кооператива “Наша будучність”, аматорський драматичний гурток (започаткував К. Місевич), хор, молочарня. 1932 р. працювала двокласна школа; був костел (у радянський період використовували як колгоспний склад). Протягом 1934–1939 рр. село належало до ґміни Максимівка.
12 липня 1941 р.–7 березня 1944 р. село під нацистською окупацією. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 49 осіб. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики – понад 30 осіб. 22 квітня 1944 р. в селі під час облави НКДБ загинуло 6 вояків УПА (“Вовк”, “Гарячий”, “Дорошенко”, “Крук”, “Хмара”, “Чорнота”).
У селі є такі пам’ятки:
- церква Покрови Пресвятої Богородиці (1927, мурована, реставрована 1991),
- церква Вознесіння Христового (1996, мур.),
- залишки костелу (1931),
- 2 “фіґури”,
- пам’ятник Лесі Українці (1972),
- символічна могила Українським Січовим Стрільцям (1942, реставрована 1991).
У Романовому Селі: народилися:
- поет, лікар, громадський діяч Михайло Качалуба (1908–1993),
- господарник, громадський діяч Федір Качалуба (1894–1944),
- співак, композитор, аранжувальник Ігор Яснюк (1962 р. н.).
Душпастирювали релігійні та громадські діячі Василь Кузьма і Григорій Хамчук.
Проживав громадсько-політичний діяч, військовик, кобзар Кость Місевич.
Працювали:
-громадсько-політичний діяч Михайло Ратушний,
- господарник, громадський діяч Юрій Фецович.
На північно-східній околиці села розташована ботанічна пам’ятка природи місцевого значення “Чумацька ділянка” (7,4 га).
Є став.
Для написання інформації використано матеріали Wikipedia та www.irp.te.ua
