У Байковецькій громаді вшанували пам'ять героїв, що століттями виборювали незалежність України
У Байковецькій громаді вшанували пам'ять героїв, що століттями виборювали незалежність України
Сьогодні у будинку культури села Байківці відбувся захід, на якому присутні віддали шану сотням поколінням українців, починаючи від Київської Русі аж до кровопролитного сьогодення, котрі виборювали нашу незалежну державу – Україну.
Але, враховуючи те, що зараз іде жорстока війна з російськими окупантами, насамперед згадували тих, хто нині боронить наші рубежі, наше майбутнє.
Розпочинаючи захід, перший заступник сільського голови Микола Дума сказав:
– Тяжкий хрест випав на долю українців – сотні і сотні років наші предки боролися з загарбниками, аби здобути омріяну незалежну соборну державу. І здобули її. Але сусіди-варвари ніяк не можуть з цим змиритися і вдерлися у нашу країну, вбивають мирних людей, руйнують і нищать усе… І знову на їхньому шляху стали наші герої-захисники.
Далі він навів сумну статистику:
– Понад 400 наших земляків, вихідців з громади, стали на захист України. 18 чоловіків віддали свої життя, 11 потрапили у полон, 1 пропав безвісти. Тож молімося, щоб більше ніхто не загинув, щоб усі повернулися до своїх домівок. А ще крім молитов за їхнє здоров’я і життя, продовжуймо матеріально допомагати Збройним Силам України: збираймо кошти на дрони, на зарядні станції, на усе, що зараз найбільше потрібно нашим захисникам.
Опісля усі присутні разом з адміністратором церкви Преподобної Параскеви Терновської села Байківці отцем Михайлом Канчалабою помолилися за душі всіх, хто віддав своє життя за Україну.
Він також зазначив, що у християнстві герої – це ті святі, хто ревно і саможертовно служив Богові, незважаючи на язичницькі та комуністичні гоніння і катування.
– Але ті, хто нині віддає свої життя за людей, за країну – теж герої, – продовжив він.
– Пригадуємо, як колись ми тішилися, що отримали незалежність у 1991 році без крові, без жертв. Знали б ми, скільки крові згодом проллється!.. Якби влада тоді була б більш відповідальною, якби більше думала про оборонну міць держави, цього б нині не було. Маємо надію, що нинішні лідери держави зроблять висновки з тих помилок.
Після цього учасники заходу переглянули документальні відеоматеріали про звірства, які чинили і чинять в Україні російські окупанти.
Дзвінка тиша, яка здавалася найголоснішою за будь-яку гучність, і сльози на очах присутніх у залі засвідчили те, що ми усвідомлюємо загрозу, яку несе «русскій мір», і разом з нашими захисниками будемо робити все, щоб перемогти зло.
