Усе її життя – це сім’я та школа
Усе її життя – це сім’я та школа
А й справді усе життя Анни Йосифівни Чаповської можна охарактеризувати двома словами сім’я та школа. Але якби можна було виміряти скільки турбот, зусиль, енергії, любові витратила ця жінка, аби досягати бажаного, то їх вистачило б на кількох пересічних людей.
Саме тому сьогодні День знань, який завжди наповнений урочистістю та піднесенням, у Лозівській школі був трохи сумним. Як сказав поет: з журбою радість обнялася. А все тому, що директорка школи з 1988 року Анна Чаповська йде на заслужений відпочинок. Банально, але, на жаль, правда.
І йде з гордо піднятою головою. За всі роки на цій високій посаді, вона робила все, щоб очолюваний нею заклад був серед кращих у районі та області.
Талановита менеджерка, творча керівниця, вона вміло організовувала навчально-виховний процес, створювала сприятливі умови для творчої праці педагогічного колективу. Толерантна, співчутлива, завжди готова простягнути руку допомоги — саме так характеризують її колеги та батьки учнів.
Власне, про це сьогодні з теплотою та шаною говорив Байковецький сільський голова Анатолій Кулик, вручаючи Анні Чаповській почесні відзнаку – орден «За заслуги перед Байковецькою громадою», цінний подарунок від Байковецького сільського голови – наручний годинник з логотипом громади та подяку за багатолітню сумлінну працю та вагомі досягнення на освітянській ниві. Подяку за досвід, переданий колегам, за знання, передані дітям.
До слів подяки також долучилася завідувачка відділу освіти сільської ради Віра Коршняк. Вона відзначила терпіння Анни Йосифівни, любов до дітей… А ще згадала, що дуже багато випускників школи є випускниками та студентами вузів, досягли професійних вершин.
Зрештою, аплодисментами проводжали свою директорку учні школи, а після завершення урочистостей до неї підходили зі словами поваги та подяки батьки школярів.
Принагідно зауважимо, що сільський голова Анатолій Кулик привітав з Днем знань учнів Лозівської школи, а в їх особі усіх учнів громади з Днем знань. Він побажав їм успіхів у навчанні, знань та досвіду, які є необхідними для майбутнього дорослого життя. А ще закликав постійно пам’ятати і дякувати тим, завдяки кому вони можуть навчатися та розвиватися.
І не тільки пам’ятати, а й разом з дорослими допомагати нашим Збройним Силам України бити ворога.
