Операція «Вісла». Пам’ять крізь покоління

Учора у селі Лозова відбувся захід, присвячений роковинам початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках. Місце проведення вечора пам’яті обране невипадково: Лозова, а ще Соборне і Чернелів-Руський – це ті села нашої громади, куди було насильно переселено найбільше лемків – етнічної групи українців, які споконвіку жили на землях, що на той час входили до Польщі.
– В історії України було багато, дуже багато, трагічних подій. І майже всі вони пов’язані з росією – імперською, а потім комуністичною, – зазначив Байковецький сільський голова Анатолій Кулик, звертаючись до присутніх на майдані людей. – І насильна депортація українців у 40-х і 50-х роках минулого століття – не виняток. За 24 години вони мали покинути рідну землю, на якій жили століттями, покинути хату, покинути все.
– Основна мета – знищити українську ідентичність, знищити Україну як націю, як державу, – продовжив він. – Нині ми знову переживаємо тяжкі часи. І якщо хтось думає, що росія воює за територію, той глибоко помиляється. Її мета та, що й раніше: стерти нас із лиця землі. Але я переконаний, що ми вистоїмо, що переможемо. Час показав: Україна нездоланна. Головне не повторювати помилки минулого, не піддаватися ворожій пропаганді. Основне наше завдання зараз – допомагати Збройним Силам України.
На пам’ятному знаку, біля якого проходив захід, є такі слова: «Присвячується переселенцям, які були насильно виселені з Польщі в 1944-1946 роках». Саме за них, за їх душі молилися їхні сини та дочки, а також усі, хто прийшов вшанувати жертв депортації. Очолив молитву отець Мирон Сачик.
Під час вечора пам’яті звучали мистецькі композиції, які відтворили трагедію тих жорстоких часів, у виконанні Тетяни Заяць, Анастасії Гайди, Марії Миц, Любові Солтис, Дарії Ткач будинку культури села Лозова та народного аматорського хору «Конар Лемківщини» будинку культури села Соборне (хормейстр Віталій Андрусишин, концертмейстр Петро Пісяк.
Закінчився захід закликом:
– Творімо, думаймо, дбаймо про рідні лемківські традиції, бо все, що зробимо сьогодні -належатиме майбутньому!