Світла ювілярка з великою душею
Світла ювілярка з великою душею
Вчора у селі Чернелів-Руський був особливий день — свій 90-річний ювілей зустріла корінна жителька села Ірина Василівна Логінська.
Життєрадісна, добра, сповнена тепла і щирості — саме так про неї говорять усі, хто її знає. Її усмішка — мов промінь сонця, а почуття гумору додає радості кожній зустрічі. Доля не завжди була легкою. Пані Ірина рано овдовіла, але, попри біль і втрати, вистояла.
Пані Ірина усе своє життя присвятила найдорожчому — родині. Для неї рідні завжди були і залишаються найбільшою гордістю та опорою. Доньки Марія і Ганна, любі внучки та правнуки — сенс її життя. А коли розповідає про них, її очі світяться особливим, материнським щастям: “У мене найкращі!” — каже бабуся з гордістю.
Навіть попри поважний вік, ювілярка не втрачає енергії та оптимізму. Вона — чудова господиня, привітна сусідка, щира подруга. Колись часто «бігала» до подруг на посиденьки, а нині, коли ноги вже не такі швидкі, то саме друзі та сусіди приходять до неї — послухати її жарти, мудрі поради й просто побути поруч із такою світлою людиною.
Дехто з її правнуків нині за кордоном, і бабуся з трепетом чекає кожного дзвінка, кожної звістки від них. Бо її серце — велике, як сам світ, і сповнене любові, яка об’єднує покоління.
Сьогодні, наступного дня після ювілею, привітати ювілярку зі славним 90-річчям завітали староста Чернелево-Руського старостинського округу Ярослав Гоч та головний спеціаліст відділу соціального захисту та ветеранської політики Лілія Макух. Вони щиро подякували пані Ірині за її доброту, мудрість і світло, яке вона дарує людям, побажали міцного здоров’я, спокою й благополуччя. А ще пообіцяли неодмінно завітати й на 95-річний ювілей.
Бабуся Ірина — приклад того, як можна прожити життя з любов’ю, гідністю й теплом у серці. Її історія — це нагадування нам усім: головне — цінувати близьких, берегти людяність і не втрачати здатності радіти кожному дню.
