Пам'ять, що болить, і подвиг, що живе
Пам'ять, що болить, і подвиг, що живе
Сьогодні, 15 листопада, у церкві Покрови Пресвятої Богородиці в селі Чернелів-Руський відбулася поминальна Служба Божа та панахида за нашим земляком — Маційовським Василем Ярославовичем, воїном Збройних Сил України, який загинув 30 червня 2023 року, боронячи нашу державу від російської агресії.
Службу очолив отець Іван Гавліч. Його слова сьогодні торкнулися кожного серця:
«Сьогодні сумний день у нашій громаді. Поминаємо воїна Василія. Молодий чоловік, який маючи можливість працювати за кордоном, залишив усе і повернувся на рідну землю, бо почалася війна. Він прийшов, щоб захищати свій дім, свій народ. Ми два з половиною роки молилися за нього, як за безвісти зниклого, сподівалися, що він повернеться… але Господь забрав його до себе. Молімося за нього — йому цього найбільше потрібно. Сьогодні ми прощаємося з людиною, тіла якої не маємо…»
Ці слова стали болісною правдою, яку змушена прийняти вся громада.
Тіло нашого Захисника досі не знайдено.
Але його подвиг — знаковий, безмірний, незгасимий.
Василь пішов на фронт добровольцем. Він міг жити в іншій країні, міг обрати безпеку, але обрав Україну. Обрав боротьбу. Обрав нас.
Ми вшановуємо Героя, якого не змогли зустріти в рідному домі…
Але його дух — з нами.
Його ім’я — навіки у серці нашої громади.
Дякуємо всім рідним, друзям, односельчанам, колегам та небайдужим, хто сьогодні прийшов на молитву, щоб разом віддати честь і поклонитися пам’яті Захисника.
Нехай Господь прийме душу Василя у свої обійми.
Нехай дарує втіху його родині.
А нам — сили пам’ятати й цінувати кожного, хто віддав життя за Україну.
Вічна пам’ять і слава Герою України!
Герої не вмирають!
