Воїни світла – ті, хто вражає своїми подвигами на полі бої і продовжує це робити у цивільному житті
Воїни світла – ті, хто вражає своїми подвигами на полі бої і продовжує це робити у цивільному житті
Є люди, які мають свою ціну. Про них розповідати легше. І є люди, яким немає ціни. Вони неймовірні. Вони дорожчі від золота.
Але навіть золото блякне перед постаттю Олени Хмельницької. І щоб осягнути те, що робить ця жінка, треба її почути, треба з нею спілкуватися, треба побачити творіння її душі і її рук. Про неї є багато інформації в медійному просторі. Тож переповідати усе це нема сенсу. Утім, кілька фактів з її життя таки треба виокремити.
Вона з міста Рубіжне, що на Луганщині. Місто окуповане російськими агресорами. Сім’я Олени змушена була покинути свою домівку і знайшла прихисток на Тернопільщині. Її чоловік став на захист України з перших днів війни. Багато її захищають друзів і рідних захищають Україну ще з 14 року.
Цій жінці Бог дарував багато, дуже багато талантів. Скажімо, переїхавши на Тернопільщину вона почала творити ляльки-мотанки. І робить це вона настільки майстерно, що уже мала в Збаразькому замку свою персональну виставку.
Але найбільший талант цієї жінки – це бути патріотом і любити людей. Любити так, щоб повернути до життя тих, кому доля послала неймовірні тяжкі випробування.
Власне, це красномовно доводить її виставка «Воїни світла», яка сьогодні відкрилася у будинку культури села Лозова. Цей проект – це картини, створені українськими захисниками, які зазнали поранень та проходять лікування та реабілітацію у лікувальних закладах Тернопільщини. Це також близько 300 фотографій, зроблених під час творчого процесу. Картини та світлини є результатом арт-терапевтичних майстер-класів, які організовує активістка, громадська діячка, голова громадської організації «Воїни Світла. Рубіжне» Олена Хмельницька.
Ця виставка вперше була організована у третій лікарні міста Тернополя. З того часу вона побувала у багатьох містах і селах України, а також за кордоном. Зокрема, у Варшаві вона ще діє.
Захід розпочався зі спільної молитви за Україну, до якої ведучий –начальник відділу культури, молоді ці спорту сільської ради Роман Сушко запросив отця Ігоря Бойчука.
– Усі ми зараз живемо у час випробувань, – сказав після молитви священик. – Маємо довести свою відданість Україні не словами, а вчинками. Не чекати, що Україна стане великою і заможною за рахунок тих, хто віддав своє життя за неї, хто втратив здоров’я, а робити усе для нашої Перемоги.
А заступник сільського голови Віктор Пулька, звертаючись до присутніх, закликав присутніх через споглядання виставки усвідомити наскільки це важливо повернути до цивільного життя тих, хто повернувся з війни з різними вадами здоров’я. І не просто повернути,а відкрити у них приховані таланти, повернути жагу до творіння.
Він також висловив подяку волонтерам – людям, котрі є першими, хто допомагає нашим захисникам, нашим ветеранам.
Опісля до слова запросили Олену Хмельницьку.
Вона говорила щиро, проникливо, з болем у душі, але з твердою упевненістю в тому, що ми усі маємо усвідомити нову реальність: у нас уже багато поранень, багато каліцтв серед воїнів, багато дітей, чия психіка і здоров’я понівеченої бомбами і снарядами. І ми маємо сприйняти цих людей такими, яким вони є. Не жаліти, а допомогти. Не плакати, а змусити їх посміхатися. Не відвертатися, а бути з ними поряд. Тому, що насправді це неймовірні люди. Бо вони наші ангели-охоронці.
Поки усі присутні мали змогу оглянути експонати виставки, Олена Хмельницька охоче спілкувалася та відповідала на запитання відвідувачів.
Враження від виставки тяжко описати. Але таланти наших воїнів, окремі з яких навіть малюють картини… без рук вражають. Це треба бачити. Виставка у будинку культури села Лозова діятиме до 7 грудня.
Наостанок хочемо висловити подяку ініціаторці виставки – завідувачці клубу села Шляхтинці Ользі Караванській.
