Звернення Байковецького сільського голови Анатолія Кулика з нагоди Міжнародного дня волонтера

Дорога громадо! Дорога волонтерська родино!
Я вже про це не раз говорив і повторюю знову: якби не волонтерська допомога українській армії, українським захисникам і захисницям, неможливо і страшно уявити, які наші землі нині топтав би чобіт російського окупанта.
Міжнародний день волонтерів заснований Генеральною Асамблеєю ООН у 1985 році. Але що це за рух ми по-справжньому усвідомили лише у 2014 році. Тоді на Майдані під час Революції гідності тисячі людей, можливо, ще навіть задумуючись, що вони називаються волонтерами, доставляли на барикади продукти, ліки, дрова, захисну амуніцію…
А коли рашисти вдерлися тоді на Донбас, захисникам України, нашій армії, фактично знищеній януковичем, необхідне було все і негайно. І волонтери з цим справилися.
На мій погляд, символічно, що вшановуємо волонтерів напередодні Дня Збройних Сил України. Бо українські волонтери у часі жорстокої війни – це фактично ще один рід наших військ, ще одна наша сила.
Бо вони під кулями і снарядами добираються на передову до наших воїнів. Бо вони, ризикуючи життям, вивозять мешканців з окупованих міст і сіл Півдня і Сходу. Бо вони, наче янголи, допомагають і рятують.
На жаль, багато волонтерів загинуло. Вічна їм шана і пам'ять!
І велика щиросердечна дяка тим, хто став учасником волонтерського руху! Низько кланяємося вам!
Нехай Бог дарує вам здоров’я та удачу!
Слава українським волонтерам!
Слава Збройним Силам Україні!
Слава Україні! Героя слава!