«Майдан — пам’ять, що болить»: у Байківцях вшанували Героїв Небесної Сотні

У Байківцях відбувся пам’ятний захід «Майдан — пам’ять, що болить», присвячений Героям Небесної Сотні.
Все розпочалося біля пам’ятного стенду. Люди зібралися разом — тихо, без зайвих слів. У цій тиші було більше, ніж у гучних промовах. Кожен прийшов із власними думками, зі своїм болем і вдячністю. Адміністратор церкви Преподобної Параскеви Терновської села Байківці Михайло Канчалаба звершив молитву за упокій душ загиблих. У короткому слові він нагадав, що їхній подвиг — це приклад любові до України та до ближнього, а пам’ять про них має жити не лише в датах календаря, а в наших серцях.
У залі згадували події Революції Гідності 2013–2014 років — ті дні, коли звичайні люди стали на захист своєї свободи. Люди різного віку, різних професій, з різними життєвими історіями. Їх об’єднало одне — бажання жити у вільній країні.
До присутніх звернулася секретар сільської ради Юлія Турчманович. Її слова звучали щиро й по-людськи.
Вона наголосила, що серед нас є свідки тих страшних подій, які відбувалися тоді — здавалося б, у звичайній незалежній демократичній державі. Ми всі бачили, що відбувалося на Майдані. На тому Майдані, який став останньою домівкою для багатьох Героїв. Майдані, що бачив їхній останній погляд.
«Ми й сьогодні живемо з вірою, що ця проклята війна закінчиться. Дай Боже, щоб так і було. Але ми повинні не лише згадувати. Маємо бути гідними їхнього вчинку. Саме з тих подій почалася новітня історія України. І наше завдання — жити так, щоб їхня жертва не була марною», — підкреслила Юлія Турчманович.
Зі сцени лунали пісні «Ангели Майдану», «Не твоя війна», «Героям». Особливо щемливо звучали дитячі голоси. У ці хвилини відчувалося, заради кого вони стояли тоді — заради майбутнього, заради дітей, заради мирного неба.
Завершився захід спільною молитвою «Боже великий, єдиний». І в тій спільній молитві було головне — пам’ять, вдячність і віра.
Ми пам’ятаємо.
Світла пам’ять Героям Небесної Сотні.
Слава Україні. ![]()