Ангеліна Шемеля: «Хочу дочекатися Перемоги над окупантами»
Ангеліна Шемеля: «Хочу дочекатися Перемоги над окупантами»
Сьогодні день народження Ангеліни Антонівни Шемелі з села Лозова, якій виповнилося 90 літ, перетворився у справжнє свято міцної дружньої родини. До хати ювілярки, в якій вона мешкає з дочкою Марією та її чоловіком, завітали сини – Михайло та Василь.
До теплих родинних привітань долучилися заступник Байковецького сільського голови Віктор Пулька, начальниця відділу соціального захисту населення та ветеранської політики сільської ради Любов Хавтур, староста Шляхтинецького старостинського округу Роман Каліщук, а також директорка сільгосптовариства «Дружба» Наталія Янкевич.
Звучали щирі здравиці для пані Ангеліни, з глибин років виринали спогади з життя цієї мудрої і красивої жінки… На жаль, не всі вони були добрими і світлими. Жінка народилася у селі Полнятичі біля Ярослава у Польщі. Її родина під час примусового переселення українців спочатку відмовилася покидати рідну домівку, тоді їх у буквальному розуміння вигнали з хати практично без нічого. Дівчинці на той час було вісім років.
Ангеліна Антонівна пригадує, що сусіди вже розкрадали їхнє майно, коли родина ще була там. Ще довгий їй снилися постріли, якими ті захищали крадене.
Спочатку переселенці жили у Роздолі на Львівщині (нині Новий Розділ), а потім переїхали на Тернопільщину, де на той час мешкали сестри матері маленької Ангеліни, поселилися у селі Лозова.
Згодом вона знайшла тут свою долю – чоловіка Андрія, котрий, на жаль, уже покійний.
Працювати Ангеліна Антонівна почала змалку. Трудилася на фермі, в лісгоспі, на телевежі.
Нині найбільша мрія жінки – дочекатися Перемоги над окупантами.
– За що наш український народ проливає так багато крові? – бідкається вона. – На моє віку це вже друга така страшна війна. Щодня молюся за наших воїнів
У свої 90 літ жінка читає без окулярів, має чудову пам’ять, гарно і детально оповідає історії з власного життя.
І наостанок. Ювілярка напівжартома і напівсерйозно запросила усіх присутніх на своє сторіччя. Нехай Бог почує її молитви, нехай дарує ще здоров’я і терпіння, щоб вона могла й надалі тішити свої рідних своєю присутністю!
