Ми сильні, як ніхто...бо ми українці!!!

У Байківцях відбувся захід до Дня пам’яті та примирення — «Перехрестя часів». Пам’ять, яка досі болить, і не перестає боліти...
Цей захід був дуже тихим. І саме в тій тиші було найбільше правди, болю, мовчання...
Діти читали вірші, звучали листи з війни, сцени про матір і сина. Усе — за сценарієм, але так, що стискало у грудях.
Колись старші люди часто казали: «Можна все пережити, аби тільки не було війни». Тоді ці слова здавалися далекими, ніби зі старих чорно-білих фотографій. А сьогодні вони стали нашою реальністю.
Війна торкнулася кожного українця.
Хтось чекає дзвінка, живе між тривогами, хтось носить у серці втрату, про яку важко говорити вголос.
Особливо проникливим став виступ секретаря Байковецької сільської ради Юлії Турчманович. У ньому звучало не про минуле з підручників, а про наше сьогодення. Про те, що для українців цей день — не про святкування перемоги, а про пам’ять і вдячність. Про те, що зло нікуди не зникло, а знову прийшло на нашу землю. Про людей, які колись пережили Другу світову, і про наше покоління, яке теж змушене жити у час війни.
Також прозвучали слова про День Європи, який відзначатимемо вже завтра. Про Європу, яка сьогодні поруч з Україною. І про наших військових, які стоять не лише за нашу землю, а й за цінності свободи, людяності та права бути незалежними.
Після таких заходів люди виходять мовчазні. Бо деякі речі не потребують оплесків, а їх треба просто пам’ятати.
Пам’ятаємо тих, хто не повернувся з минулих воєн.
Пам’ятаємо тих, кого втратили зараз.
І дякуємо кожному, хто сьогодні тримає наше небо.
Ми сильні, як ніхто...бо ми українці!!!