Мама — це дім, молитва, світло, яке не згасає навіть у найтемніші часи
Мама — це дім, молитва, світло, яке не згасає навіть у найтемніші часи
У залі панувала особлива тиша. Та, яка буває лише тоді, коли говорять про найдорожчих. Учора у селі Соборне відбувся красивий і глибокий захід до Дня матері — свято, де було багато музики, щирих слів, молитви й любові, що торкалася серця кожного присутнього.
Розпочалося дійство символічно й сильно — із танцю «Україна – Єдина» у виконанні зразкового ансамблю танцю «ГлоріяБай». А далі сцена оживала піснями, поезією та хореографією, у яких звучала одна головна тема — мама. Та, яка чекає, вірить та молиться...
Особливими цього вечора були слова секретаря Байковецької сільської ради Юлії Турчманович. Вони звучали не як офіційний виступ, а як розмова серцем. Говорили про сотні тисяч українських дітей, які сьогодні боронять Україну, і про матерів, які щодня стоять за них у молитві.
Прозвучали дуже глибокі слова про жінку. Про ту, яка втомлена — але усміхається. Яка хоче відпочити — але працює. Яка хвилюється — тому перепитує. Яка журить — але любить найбільше у світі.
Лунали слова і про тих жінок, які стали матерями не по крові, а по любові. Бо материнство — це не лише народити. Це берегти та вірити.
Особливо глибоко прозвучала думка про матір як Оранту — жінку, яка стоїть у молитві за світ і своєю любов’ю тримає небо та землю разом. Саме в материнському серці — невичерпне джерело життя, сили та світла. Саме українська жінка виховує сьогодні покоління сильних і справжніх патріотів України.
Щемливою частиною заходу стала хвилина мовчання за полеглими Героями, після якої у залі панувала така тиша, що, здавалось, кожна молитва долітала просто до неба.
Особливої духовності вечору додала спільна молитва за матерів, яку очолив отець Іван Гавліч. Священник говорив про маму як про перше слово у житті людини. Згадував Пресвяту Богородицю — Матір, яка подарувала світові Спасителя та знала біль, терпіння і тривогу за свою дитину.
У молитві єдналися за всіх українських матерів — за тих, які чекають синів і доньок з війни, за тих, які терплять, вірять і не втрачають надії. Бо українська жінка — це берегиня родини, домашнього вогнища і водночас — опора цілого народу.
Протягом усього вечора свої творчі дарунки мамам демонстрували колективи та солісти громади: ансамбль «ГлоріяБай», гурт «Amore», «Чернелівські забави», хор «Конар Лемківщини», вокальний гурток «Дзвінко», читці та солісти будинків культури й сільських клубів. У піснях про мамину молитву, рушник, мамині очі й рідний дім кожен впізнавав щось своє, дуже особисте й дороге.
Захід мав і благодійну мету — під час свята вдалося зібрати 18 тисяч гривень на потреби Збройних Сил України. Це ще раз доводить: українці вміють не лише щиро дякувати й любити, а й об’єднуватися заради тих, хто сьогодні виборює наше життя і мирне небо.
А наприкінці заходу кожна мама, виходячи із залу, отримала троянду — маленький символ великої вдячності, любові й шани.
Бо мама — це не просто слово, мама — це дім, молитва, світло, яке не згасає навіть у найтемніші часи.
