Біль, молитва і вічна вдячність: у Байківцях вшанували День Героїв
Біль, молитва і вічна вдячність: у Байківцях вшанували День Героїв
Сьогодні у церкві Преподобної Параскеви Терновської, що у селі Байківці, кожне слово молитви відгукувалося в серці особливим щемом. Ми зібралися разом, щоб з нагоди Дня Героїв України віддати шану тим, хто тримав і тримає наше небо — від воїнів Київської Русі до сучасних захисників і захисниць, які відстоювали й відстоюють територіальну цілісність нашої держави. Це хвилини, коли ми згадуємо кожного й кожну, хто віддав найдорожче за нашу свободу.
Адміністратор церкви, отець Михайло Канчалаба, під час служби звернувся до всіх присутніх із глибокими словами, які змусили замислитися кожного. Він багато говорив про ціну нашої незалежності та про те, що пам'ять не повинна бути формальною — вона має жити в наших щоденних молитвах і вчинках.
Найболючіша, але й найвеличніша істина прозвучала з його уст: «Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх... Наші Герої виявили саме таку, найвищу любов. І тепер наш святий обов'язок — нести цю пам'ять у своїх серцях, підтримувати їхні родини та молитися за тих, хто став нашими ангелами-охоронцями».
До спільної молитви долучилося й керівництво громади. Секретар Байковецької сільської ради Юлія Турчманович у своєму виступі нагадала, що 23 травня — це не просто дата в календарі. Це день людей великої сили духу:
«Історію України завжди творили ті, хто був готовий іти до кінця. Їхня жертовність сформувала нашу свідомість, наше прагнення жити вільно. На превеликий жаль, ця страшна війна триває, і сьогодні ми збираємося не лише, щоб згадати минуле, а й щоб молитовно підтримати тих, хто втратив найдорожчих. Ми схиляємо голови перед сім'ями наших Героїв. Слава Героям! Слава Україні!»
На знак глибокої пошани Юлія Турчманович разом із першим заступником сільського голови Миколою Думою та заступником сільського голови Віктором Пулькою поклали квіти до символічної могили борцям за волю та незалежність України, а також до Екрану пам'яті і слави.
Ці квіти зів'януть, але наша пам'ять — ні. Поки ми молимося, поки відчуваємо вдячність і підтримуємо родини тих, хто не повернувся з бою, — доти живе наша нація.
Низький уклін усім живим захисникам. Вічна пам'ять тим, хто тепер оберігає нас із небес. Герої не вмирають!
