У 90 років співає та декламує вірші
У 90 років співає та декламує вірші
Сьогодні у Ступках подія, яка завжди привертає увагу сусідів, друзів, зрештою, односельців: 90 років тому народилася Ганна Василівна Лопушанська. З цієї нагоди, повірте, вона небуденна, до хати іменинниці завітали заступник Байковецького сільського голови Віктор Пулька, начальниця відділу соціального захисту населення та ветеранської політики сільської ради Любов Хавтур та староста Чернелево-Руського старостинського округу Ярослав Гоч.
Вручаючи іменинниці квіти та подарунки, Віктор Пулька щиросердечно привітав її з такою знаменною віхою у житті, висловив вдячність за працю, за знання, за досвід, яким вона ділилася з дітьми. Адже Ганна Василівна присвятила своє життя школі та учням. Він також побажав ювілярці наснаги, терпіння і здоров’я, щоб ще багато років радувати своєю присутністю своїх рідних і найближчих людей.
Насамперед це дві її дочки Лариса і Людмила, двоє онуків і четверо правнуків. Найменшій правнучці, до речі, два рочки. На жаль, не усі змогли приїхати, аби обняти і привітати маму і бабусю Ганну, але усі вони в її серці.
Народилася Ганна Лопушанська у селі Стриївка, професію учителя здобула у Станіславському педагогічному інституті (нині Карпатський національний університет імені Василя Стефаника в Івано–Франківську). Десятки років працювала в різних школах: спочатку у Соборному, а потім у Великих Бірках.
Ювілярка була просто ненаситною на знання, невтомною до роботи. Дочка Людмила пригадує, що вона мала найрізноманітніші хобі і всі дивувалися, як вона усе встигає. Вирощувала квіти, до речі, у хаті був красивий букет квітів, посаджених нею. А ще порала город, пряла, тримала корову, вівці, бджоли… І усе це сама, бо чоловік (на жаль, уже давно помер) мав високу посаду у Тернополі і не завжди мав змогу їй допомагати.
Зараз у Ганни Васлівни серйозні проблеми з зором, вона практично не бачить, але має дуже хорошу пам'ять. Зокрема, здивувала присутніх чудовою декламаціє однією з шевченківських поезій, а знає вона їх дуже багато. Можна сказати, що ювілярка організувала для гостей невеличкий концерт. Бо розвеселила їх ще й гуморескою і заспівала пісню «Стоїть гора високая».
На прощання іменинниця сказала, що вона дуже зворушена візитом гостей і висловила щиру вдячність за подарунки.
