День жалоби за жертвами операції “Вісла”
День жалоби за жертвами операції “Вісла”Історія українського народу донині залишає велику кількість білих плям, особливо в період ХХ століття – період голодоморів, геноцидів, переселення та світових воєн.
Однією із таких болючих тем в історії України є велика депортація українського населення з території Польщі під назвою операція „Вісла”.
28 квітня 1947 року почалася операція польського комуністичного режиму проти етнічних українців. Операція „Вісла” полягала в насильницькій депортації українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини, які до 1945 року належали Німеччині.
Переселення українців з їх етнічних територій, яке мало за умовами угоди з урядом Радянського Союзу носити виключно добровільний характер, проводилося найчастіше примусово та із застосуванням військової сили. Польські адміністративні органи застосовували найрізноманітніші засоби для зростання масштабів переселення - позбавлення прав українців на землю, ліквідації рідного шкільництва, культурно-освітніх установ, греко-католицької церкви та інші.
Переселення і масові репресивні акції польського уряду щодо українського цивільного населення викликали закономірну рішучу протидію національно-патріотичних сил - Української Повстанської Армії та націоналістичного підпілля Організації Українських Націоналістів на території Закерзоння, що становило серйозну загрозу для існування тоталітарного режиму в цілій Польщі. В цих умовах польська комуністична влада, продовжуючи свою антиукраїнську політику, вирішила повністю виселити українське населення з його етнічних земель і розпорошити українську національну меншину в Польщі.
Офіційним приводом до початку операції „Вісла” стала загибель 28 березня 1947 року в бою з відділом УПА заступника міністра оборони Польщі генерала К.Свєрчевського.
В цей же день керівництво Польщі прийняло рішення про цілковиту депортацію українського населення у новостворені на колишніх німецьких землях воєводства - Вроцлавське, Гданське, Ольштинське, Познанське і Щецінське.
28 квітня 1947 о 4.00 годині ранку шість польських дивізій та відділи Корпусу Безпеченьства Публічного (відділ безпеки) оточили місцевості, на яких компактно проживало українське населення. В цей же час відділи НКВС і чехословацької армії заблокували східні і південні кордони Польщі від Бреста до Нового Сончу.
Операція “Вісла” проводилась під безпосереднім керівництвом міністра оборони Польщі маршала Р.Жимерські та генерала С.Моссора.
Депортаційні заходи проходили в три етапи:
1-й - з 28 квітня до 15 червня 1947, коли проводиося виселення українців з повітів Лісно, Сянік, Перемишль, Ясло, Коросно, Любачів, Горлиці, Ярослав;
2-й - до 30 червня 1947, коли проводилося виселення українського населення з повітів Новий Сонч, Новий Тарг, Томашів Любельський, Грубешів.
Протягом третього етапу (до кінця жовтня 1947) виселено українців з решти повітів Закерзоння.
На 31 липня 1947 року, за польськими даними, було переселено 140 575 осіб, ув'язнено в концтаборі Явожно 3800 чоловік, убито 655 чоловік, заарештовано 1466 членів українського руху Опору.
Внаслідок депортації цілі народи були позбавлені громадянських і людських прав; кардинально змінилася чисельність і національний склад регіонів і республік СРСР; погіршилося соціально – економічне становище у регіонах, де проводилися депортації; з політичної карти СРСР зникли автономні області та республіки (Калмицька і Чечено – Інгушська тощо);змінилися кордони багатьох адміністративно – територіальних одиниць; землі депортованих народів заселили представники інших національностей; в окремих регіонах загострилися міжнаціональні відносини.
Сьогодні виповнюється 70 років від часу здійснення комуністичною владою в Польщі, у погодженні з Радянським Союзом, операції "Вісла" – насильницької депортації етнічного українського населення з прикордонних районів.
Станом на сьогоднішній день двосторонні відносини між Україною і Польщею розвиваються в рамках тісної співпраці, проте, нам не варто забувати про цю сторінку в історії нашого народу.
