Фестиваль досягнень фізиків у Лозівській школі
Фестиваль досягнень фізиків у Лозівській школі
Щорічний День вчителя фізики, який відбувся на базі НВК “Лозівська ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ”, без перебільшення можна вважати фестивалем досягнень фізиків Тернопільського району та їх вихованців. На гостей свята чекав цілий феєрверк цікавої інформації, думок, порад, дослідів, вітань. Звучали вони з вуст незмінного ведучого – керуючого справами Тернопільської районної ради Богдана Григоровича Ящика, голови методоб’єднання Михайла Андрійовича Шемелі, головного астронома Тернопільського району Любомира Тарасовича Тригубишина, вчителів Ярослава Володимировича Михайленка, Ольги Михайлівни Машталяр, Антона Михайловича Костика, а ветеран педагогічної ниви – 75-річний Микола Миколайович Табачук – продемонстрував присутнім і своєрідний звіт свого життєвого шляху, де переплелись в єдиній неповторній канві і вчительська діяльність, і сімейний тандем, і робота в партійних органах і спогади юності. Моряк далекого плавання Микола Табачук побував у багатьох портах Північно Льодовитого океану. Мабуть, звідти і пішла пристрасть до моржування. Сьогодні наш колега повний сил, залюбки долає карпатські вершини, жартує, співає, є справжнім життєлюбом, а ще з нагоди кожного свята пише вірші. Соковитий тенор Миколи Миколайовича особливо піднесено звучав під час відкриття фестивалю, коли присутні на урочистому зібранні виконували гімн вчителів фізики.
Ініціативна спільнота
У вітальному слові Богдан Ящик наголосив, що спільнота фізиків – згуртована, ініціативна, є локомотивом нових починань та чи не єдина в районі, яка вміє і плідно працювати, і добре відпочивати. Успіхи вихованців наших вчителів змогли оцінити не лише в районі, а і в області, де на науковому пікніку демонструвався аналог трансформатора Тесли, сконструйованого одинадцятикласником Малоходачківської ЗОШ І-ІІІ ст. Павлом Романишиним.
Експериментальні навики учнів Лозівської ЗОШ І-ІІІ ст., прилади, сконструйовані гуртківцями Настасівської ЗОШ І-ІІІ ст. під керівництвом Ярослава Михайленка ми мали можливість оцінити і під час Фізичних фестин з нагоди 10-річчя кабінету фізики Лозівської ЗОШ І-ІІІ ст., які відбулися у грудні минулого року. Усі запрошені на цю імпрезу – і доктор педагогічних наук Роман Михайлович Горбатюк і керівник видавництва “Богдан” Богдан Євгенович Будний і завуч школи Тетяна Мирославівна Іванко, яка провела екскурс в історію створення кабінету, відзначали неоціненний вклад у функціонування цієї фізичної лабораторії її керівника Михайла Андрійовича Шемелі.
Як господар свята, Михайло Андрійович представив гостей, які відгукнулися на запрошення оргкомітету фестивалю. До нас завітали науковці Т. Д. Дідора, В. В. Андрієвський, методист фізики “ТОКІППО” В. Я. Гайда, координатор проекту “Наукові пікніки” в Тернопільській області Христина Білінська, методист Тернопільського РМК Г. Д. Василенко, сільський староста Володимир Гуль та доктор технічних наук В. С. Федорейко, який висвітлив проблему енергоощадності, яка особливо гостро стоїть перед нами сьогодні.
Як не зашкодити homo sapiens?
Техніка і фізика, енергетика, людська діяльність і екологія тісно пов’язані між собою, вважає професор Федорейко. Лейтмотивом XXI конференції ООН з питань клімату, що проходила з 29 листопада до 12 грудня 2015 року в Парижі, стало питання “Що робити, щоб не зашкодити homo sapiens?”. Ми, сучасники, – останнє покоління на Землі, яке може поставити це питання та, вивчивши його, діяти. Два роки тому Валентин Степанович, як експерт в галузі енергоощадності, на запит ООН вивчав це питання в Україні, адже після 2020 року нам доведеться перейти на переважне використання відновлювальних джерел енергії. П’ять років тому Україна спалювала 76 мільярдів м3 газу – стільки ж, скільки і Німеччина, хоч її економіка далеко не співрозмірна з нашою. Житель Берліна споживає в 5 разів менше енергії, ніж киянин. В Європі енергоощадність на першому місці. Польща використовує 20% енергії, генерованої з вторинної сировини, тут не газифіковано жодного села. Європейці зекономили 7-8 % енергії, відмовившись від ванн. Китай закуповує сміття в Лос-Анджелесі і виготовляє чудові речі. Як не прикро усвідомлювати, ми – законсервовані енергетичні вампіри, вважає вчений. У нас катастрофічні втрати в тепломережах, 25% електроенергії втрачаємо на освітленні лампами розжарення, 37 мільярдів спалили на субсидіях. Україна – єдина країна, яка ігнорує навчання енергозбереження в школах. Нам заборонили створити університет з енергозбереження на базі технічного університету ім. І. Пулюя, а просвітницька робота ой як необхідна. Мабуть, тому ми такі бідні, із зарплатами в 5-10 разів нижчими, ніж у світі, бо не вміємо з розумом використовувати багатства, якими володіємо, – за безцінь продаємо електроенергію за кордон, вирубуємо ліси та експортуємо в Туреччину, Румунію, зерно продаємо в Індію, Пакистан, щедро поповнюємо статки газових і нафтових олігархів. Потрібен “Енергомайдан!”, вважає Валентин Степанович.
Разом з однодумцями доктор технічних наук Федорейко за останні роки створив кілька енергозберігаючих проектів: термогенератор на біопаливі, біотехногенератор з термомодулем на базі "Елемента Пельтьє", в котлі якого горить усе – і пластмаса, і дерево, і одяг. Його з успіхом можна використовувати для потреб армії. До речі, цей винахід вчені патентують та збираються вести на міжнародну виставку в польське місто Лодзь. А теплогенератором з піролізним високотемпературним котлом зацікавились медики Тернопільщини – в ньому можна було б утилізовувати шини, медичні шприци, поліетилен. Використання цих розробок тернопільських науковців дадуть змогу отримувати енергію, тепло з місцевої сировини, витіснять дорогий газ, дозволять закуповувати його в значно менших об’ємах.
Науковий пікнік
Любов до техніки, експериментів, жадоба відкриттів формується не лише на уроках фізики, а й на наукових пікніках. Вперше такий захід відбувся на Театральному майдані Тернополя у 2013 році. Його відвідали 3,5 тисячі людей – розповіла координатор проекту Христина Білінська. Наука об’єднує, бо й справді, це свято для всіх – від 4-річного малюка до сивочолого професора. І звичайно, одне з ключових завдань пікніка – робота з активною молоддю, яка може тут інтелектуально збагатити себе, прагнутиме самовдосконалюватись. Саме для цього в нас створюється всеукраїнська мережа Клубу молодого винахідника. Немаловажну роль відіграє і патріотичне виховання, адже, розповідаючи про видатних українських учених, їхній вклад в розвиток світової науки, формуємо почуття гордості за свою націю, що дала людству таких геніїв, як Іван Пулюй, Олександр Смакула, Володимир Вернадський, Михайло Кравчук, Сергій Корольов – усіх і не злічити. З кожним роком кількість відвідувачів наукових пікніків зростає. Збільшується число наметів, у яких демонструють досліди, приїжджають гості з різних куточків України, була і представник міністерства Наталя Гриневич. Щороку розширюється мережа і географія наукових пікніків, налагоджено зв’язки з однодумцями з Грузії, Польщі, – розповіла пані Христина.
У травні 2015 року в Варшаві відбувся 21-ий науковий пікнік, у якому взяли участь і мер столиці Польщі, і міністр освіти і науки, були там і наші земляки. У Варшаві створено науковий центр, названий на честь видатного польського астронома – творця геліоцентричної системи світобудови Миколая Коперника. Його представники приїжджали в Тернопіль, читали лекції, проводили досліди під час наукового пікніка. Вчителі фізики Тернопільського району Михайло Шемеля, Любомир Тригубишин, В. В. Михайленко, О. М. Гасилін взяли участь в цьому дійстві, бо не годиться стояти осторонь такого доброго починання. Наука – феєрична, вибухова галузь, і з дітьми треба працювати, щоб вони прагнули бути не лише глядачами, а й учасниками наукового пікніка. До речі, в Тернополі його планують провести 21 травня 2016 року, і пані Христина запросила присутніх на фестивалі долучитись до цієї корисної і благородної справи. Більше того, на нашому святі був продемонстрований прилад, достойний зайняти чільне місце в павільйоні Тернопільського району під час наукового пікніка. Це механічна лампа “Скорпіон”, виготовлена гуртківцями Настасівської ЗОШ І-ІІІ ст. під керівництвом Ярослава Михайленка. Вона складається з величезної кількості деталей, шатунів, коромисел, зубчастих передач. За допомогою передавальних механізмів “Скорпіон” може рухатись по поверхні, а мені спало на думку, що вона нагадує розташування найяскравіших зірок сузір’я Скорпіон на небі.
“Гексагональна тиранія сніжинки”
Ціла плеяда крихітних біленьких зірочок прямує до Землі в сонячний морозний день. Це – сніжинки, про форму яких я не задумувалась до Дня вчителя фізики. Виявляється, що всі вони шестикутні. Світлини цих маленьких кристаликів льоду, які презентував на фестивалі вчитель Мишковицької ЗОШ І-ІІІ ст. Любомир Тригубишин вражають своєю довершеністю, неповторністю, красою. Він збирав її роками і назвав свою презентацію “Гексагональна тиранія сніжинки”, бо, мабуть, чиєсь прискіпливе лобі дозволяє цій маленькій красуні бути лише 6-кутною. Розповів Любомир Тарасович і про успіхи планетарної астрономії 2015 року. Ще зовсім недавно Плутон, відкритий в 1930 році, ми вважали найвіддаленішою планетою Сонячної системи. Назви його супутників взяті з міфів про підземне царство. Посудіть самі: Харон – відкритий у 1978 році; Нікс та Гідра – виявлені у 2005 році; Кербер відомий з 2011 року; Стікс знайшли у 2012 році. Сьогодні Плутон називають карликовою планетою, і щоб краще дослідити її, у 2006 році було направлено місію “Нові горизонти”. Цікаво, що модуль, який летів до цього небесного тіла, не мав сонячних батарей, а черпав енергію за рахунок ядерних реакцій. У 2015 році справдились надії вчених – місія наблизилась до Плутона. На Землю було передано фотографії, на яких видно поверхню планети. Там є гори, один з утворів кори назвали Серцем Плутона, а в інфрачервоній ділянці спектра зафіксували атмосферу карлика. Вчені припускають, що на цій планеті можлива і вулканічна діяльність, а інформація, зібрана місією “Нові горизонти”, надходитиме до Землі ще кілька років. Тому в найближчому майбутньому ми зможемо дізнатися ще дуже багато цікавого про Плутон. На іншу карликову планету Церера, що знаходиться в поясі астероїдів між орбітами Марса та Юпітера, було відправлено місію “Dawn”, що в перекладі на українську мову означає “Світанок”. Відкрив це небесне тіло Джузеппе Піацці у 1801 році. На світлинах Церери дуже чітко видно дві яскраві цятки – викиди вулканічного льоду. Створено топографічну мапу цієї малої планети. Тут можна побачити кратер Купало, названий на честь слов’янського божества. Є тут і один з найвищих утворів на тілах Сонячної системи – вулканічне плато заввишки 26 кілометрів.
Вітання з хутора "Білий птах"
Відомий український астроном Іван Антонович Климишин в День фестивалю педагогічних досягнень вчителів фізики передав вітання учасникам свята та висловив сподівання, що наші троїсті музики разом з колегами фізиками завітають влітку на його хутір “Білий птах”. Зараз Іван Антонович працює над підручником астрономії для студентів вузів, в якому буде з’ясовано суть багатьох парадоксальних явищ в космосі, а парадокси у фізиці, як от кіт Шредінгера, гідростатичний, тощо, розповів Антон Михайлович Костик – учитель Баворівської ЗОШ І-ІІІ ст.
Не оминули увагою в цей святковий день і навчально-методичний супровід вчителя фізики у 7 класі та інноваційні форми роботи з педагогами, а під час брейк-кави вшанували колег-ювілярів. Цьогоріч це Наталя Олійник з ЗОШ І-ІІ ступенів с. Лучка, директор Петриківської школи Василь Ковальчук, Ярослав Гевко зі Скоморохівської дев’ятирічки та Микола Табачук із Домаморицької ЗОШ І-ІІ ступенів. Поряд зі скромними дарунками від вчительської громади вони отримали і букети запашних квітів, презентовані головою профспілки Ігорем Ракочим. Заключним акордом фестивалю став круглий стіл.
Радимо усім започаткувати таке ж свято – підсумок здобутків вчителів різних предметних кафедр.
Оксана ВОЛЯНЮК, учитель фізики Буцнівської ЗОШ І-ІІІ ст.
