День пам'яті Героїв Небесної Сотні
Наприкінці 2013-го – на початку 2014 про Україну заговорили усі. Вбивства на Майдані сколихнули не тільки усю країну, а увесь світ, та дали зрозуміти усім нам – віднині боротьба отримала інший сенс та стала жертовною. Розстріли у столиці назавжди залишили глибокі рани у серцях батьків, які ніколи не дочекаються своїх синів, дружин, які ніколи не зможуть обійняти своїх чоловіків, дітей, які ніколи вже не побачать батьківської посмішки. І ми ніколи не зможемо полегшити їхні страждання. Єдине - зробити так, щоб жертва не була даремною.
19 лютого о 18.00 год. у селі Курниках відбувся тематичний захід з нагоди Дня пам'яті Героїв Небесної Сотні. В приміщені сільського клубу розпочався вечір годиною вшанування , де присутні мали змогу переглянути відео тих жахливих днів . Потім усі організовано із свічками у руках попрямували до каплички, де поминальний молебень відправив отець Сачик Мирон. З нагоди сумних роковин та вшанування подвигу героїв зібралося чимало людей з різних куточків Байковецької об’єднаної громади на чолі із сільським головою Куликом Анатолієм Романовичем , які в небо випустили запалені Небесні ліхтарі.
Спомин про загиблих Героїв Небесної сотні ми маємо берегти, адже саме пам’ять об’єднує людей у боротьбі за перемогу й мир.
Без імен
Нам невідомі всіх їх імена,
Хто їх чекає, хто за ними плаче,
Де їхній дім, як їм болить війна,
Яке в них серце - щире чи терпляче.
Як страшно їм, коли усе горить,
Коли руїни, смерть перед очима,
І як в бою важлива кожна мить,
Які в них білі крила за плечима.
Нам невідомі мрії й здобуття,
Всі їхні рани, всі слова прощання,
Вони - солдати, що кладуть життя,
Заради нас і мирного світання.
І без імен помолимось за них,
За трошки вдачі світлої, простої.
В час зрад страшних і втрат таких гірких,
І без імен вони для нас герої.
Мидинська Аліна