У Байківцях долучились до вшанування пам'яті жертв Голодомору
У Байківцях долучились до вшанування пам'яті жертв Голодомору
Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.
Відкриті архівні документи ще і ще раз засвідчують, що авторами геноциду, штучного голодомору, фізичного знищення народу стали тодішня правляча влада, радянський політичний режим.
Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
Головне у діяльності обласної бібліотеки для юнацтва по відзначенню чергової річниці Голодомору і вшануванню пам’яті його жертв – донести правду сучасникам про цю трагедію.
На вшанування пам'яті жертв геноциду Українського народу 1932 - 1933 років, голодоморів 1921 - 1922, 1946 - 1947 років в Україні, бібліотеки громади організовують виставки та перегляди, уроки - пам'яті, вечори - реквієми, здійснюють демонстрацію фільмів, відео-, фото-, та інших документів, презентують художні твори, перечитують записи свідчень очевидців. У Байківцях теж долучились до цієї дати.
Так, 23 листопада у Байковецькій загальноосвітній школі I – II ст. проведено 10 – хвилинну урочисту лінійку до Дня пам’яті жертв Голодомору.
Опісля того учні могли спостерігати книжкову виставку «Голод та його творці», організатор проведеного дійства – завідувач бібліотеки – філії с. Байківці Віра Паук, під час якого бібліотекар ознайомила присутніх з книжковими виданнями, в яких міститься інформація про страшні роки голодомору.
Література та інформаційні матеріали, представлені на виставці, розкривають ці жахливі сторінки в історії нашої багатостраждальної України.
Виставка розрахована на широке коло користувачів.
Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.
