Концерт – пам’яті «Серце моє там, де моя Батьківщина»
Концерт – пам’яті «Серце моє там, де моя Батьківщина»12 червня 2016 року в БК с.Лозова відбувся концерт – пам’яті «Серце моє там, де моя Батьківщина» з нагоди 72-ої річниці переселення українського народу.
Події 1944-1947 р.р. значною мірою послабили історичну єдність українського народу. Восени 1944 р. Тимчасовий уряд Польщі заключив угоду з урядом Радянської України про обмін населенням. За тією угодою українське населення, що проживало в межах повоєнної Польщі, підлягало виселенню на Україну в обмін на польське населення, яке виселялося з України до Польщі. Нестерпна ситуація, яку створило націоналістичне польське підпілля, постійні залякування, вбивства, грабунки спричинили до того, що понад 200 тис. людей ”добровільно” покинули рідні гори і переселилися на Україну. Старше покоління довший час тужило за рідними горами, натомість молодь швидше пристосувалася до нового середовища, хоч зберегла любов до батьківських традицій, історії карпатського краю.
По іншому склалася доля людей у Польщі, де після переселення на Україну залишилося їх біля 140 тис. Весною 1947 р. їх насильно виселено з Карпат згідно з акцією “Вісла” і розсіяно в польському середовищі на західних і північних землях Польщі з метою асиміляції, тобто ополячення. Хоч вони жили у важких матеріальних і політичних умовах, люди відстоювали свої національні права, не втратили віри на повернення до рідного краю.
В селі Лозова проживало населення з чотирьох повітів , а саме: Любачівського, Ярославського, Сокальського та Лемківщини.
Минає час. Спливають дні за днями, а з ними і наше життя. Багато залишилося там, у минулому, забулося, і наші діти вже не знають, що пережили наші діди і прадіди. Стираються з пам’яті страшні події 1944-1947 рр. та залишаються спогади, які написані болем і криком душі, як пересторога, як заклик до єдності, до розуміння, а ще – для відновлення в душі кожного українця його гордого і сильного коріння, яке не можна знищити ніякими бідами і лихоліттями.
