З роси й води Вам, Розаліє Дмитрівно!
З роси й води Вам, Розаліє Дмитрівно!
Минулого року Розалія Борейко, якій днями виповнилося 90 років, сама без сторонньої допомоги поралася на городі біля власної хати: сапала, полола, копала картоплю. Як буде цього року? Хтозна, адже недавно жінка перехворіла на коронавірус, Перехворіла у тяжкій формі.
Але жага до життя творить дива. І хоч Розалія Дмитрівна ще не зовсім відновила сили після недуги, але вже зараз досить жвава та активна.
– Ще маю багато справ, – каже вона, – наприклад за правнуком приглянути
Життя не балувало цю жінку. Колись її, як і сотні тисяч інших українців,що населяли тодішню Польщу, під дулами автоматів вигнали з рідних країв.
Вже тут, у Курниках, знайшла свою любов, народила і разом з чоловіком ставили на ноги двох дочок. Зараз у неї троє онуків, четверо правнуків.
Привітати Розалію Дмитрівну з поважним ювілеєм до її хати навідалися заступник Байковецького сільського голови Віктор Пулька, начальниця відділу соціального захисту населення Любов Хавтур і староста Курниківського старостинського округу Володимир Гуль. Вручаючи їй квіти і дарунки, Віктор Володимирович побажав всього-всього найкращого, зокрема, якнайшвидше набиратися сил.
– Бо приїдемо до Вас і на Ваше 95-ліття, і на століття, – пожартував він.
Бажаємо Вам, Розаліє Дмитрівно, у доброму здоров’ї і в щасті прожити ще багато років!
