Моя Україна вросла берестом якраз навпроти вікна мого дому в Лозовій
Це рядки з поезії Володимира Дячуна, творча зустріч з яким, присвячена Всеукраїнському дню бібліотек, відбулася учора в будинку культури села Лозова.
Сказати, що зустріч з ним справила велике враження, це означає не сказати нічого. Протягом години спілкування з письменником присутніх не покидало відчуття, що ми живемо поряд з надзвичайно цікавим і талановитим, дуже талановитим автором, але з незрозумілих причин не таким відомим, як того заслуговує.
Але перш, ніж більш детально розповісти про Володимира Дячуна, потрібно сказати, що на захід до Лозови завітав заступник сільського голови Віктор Пулька.
Звертаючись до працівників бібліотек, які з’їхались з усіх сіл громади, він привітав їх з професійним святом, яке вони будуть відзначати 30 вересня. Зокрема, Віктор Пулька сказав:
– Ви поєднали свою професію з захопленням – любов’ю до книг, до мудрості, накопичуваної віками. Щоб зрозуміти важливість вашої професії, наведу такий приклад. Коли окупанти захоплюють якийсь наш населений пункт, перше, що вони роблять спалюють українські книги, аби знищити нашу історію, наші культурні надбання.
Він також щиро подякував Володимиру Дячуну за згоду взяти участь у творчому вечорі і вручив йому пам’ятні сувеніри, а присутнім побажав отримати позитивні емоції від спілкування з Майстром слова.
А зараз трішки інформації про почесного гостя заходу.
Володимир Дячун уродженець села Лозова. Зараз проживає в Озерній біля Тернополя. Поет, перекладач, есеїст. Член Національної спілки письменників України. Автор 13 книг.
Неймовірний факт: його творчість ввійшла в Антологію світової поезії поряд з найвидатнішими іменами планети.
Ще один цікавий факт: лірика і точні науки гармонійно поєдналися в особі Володимира Дячуна. Він кандидат технічних наук, конструктор, автор понад 20-ох патентів на винаходи в галузі техніки.
На завершення заходу гість подарував усім бажаючим свої книги з автографом.