Гаї-Шевченківські
До 1990 року Гаї-Шевченківські – хутір, який з часом розбудований у село. На той час в селі було 50 дворів.
Хутір почали заселяти, найімовірніше, на початку-середині 19 століття. Особливо після скасування панщини в Австро-Угорщині в 1848 р. Відоме від 1863 р. як Гаї Шляхтинецькі. Назва пов’язана з місцем розташування – поблизу села Шляхтинці. Після німецько-радянської війни населений пункт назвали на честь Т. Шевченка.
В УСС і УГА воював Степан Сердюк. У 1920–1930-х рр. діяла філія товариства “Просвіта” і гурток “Рідної школи”.
В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики цих об’єднань – близько 17 осіб, у т. ч. з дивізії “Галичина” – Микола Барабаш. Криївка для переховування воїнів УПА була в садибі Ткачів.
Споруджено пам'ятник 5-м повстанцям сотні «Бурлаки», полеглим 21 травня 1945 року в Шляхтинецькому лісі (1990).
Встановлено пам'ятний знак на місці криївки командира 3-ї воєнної округи «Лисоня» Володимира Якубовського (псевдо «Бондаренко»; 1994) і пам'ятний камінь на місці криївки надрайонового проводу УПА (2000).
23 серпня 2009 року відбулося відкриття погруддя пам'ятника Т. Г. Шевченка.
24 серпня 2014 року в селі відкрили пам'ятник Героям Небесної сотні.
До 1939 року на хуторі діяв гурток «Рідної школи». Члени гуртка організовували драматичні вистави і концерти. Зібрані на виставах і концертах кошти передавалися керівництву гімназії товариства «Рідна школа» в м. Тернополі.
У 1960-х - на початку 1970-х років на хуторі діяла початкова школа.
У центрі села, «на гойдалці», проводилися виїзні перегляди кінофільмів та відбувався збір молоді.
28 липня 2013 року відкрито дошкільний навчальний заклад «Лісова казка».
У Гаях-Шевченківських народилися:
Богдан Габлевич — український громадський діяч, будівельник;
о. Антін Лотович — український громадсько-релігійний діяч;
Володимир Лотович — український громадсько-релігійний діяч;
Зиновій Сердюк — український поет, воїн УПА.
Для написання інформації використано матеріали Wikipedia та www.irp.te.ua