БАЙКОВЕЦЬКА СІЛЬСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Тернопільська область, Тернопільський район

Стегниківці

Дата: 18.04.2024 11:52
Кількість переглядів: 59

Фото без опису

Перша письмова згадка про Стегниківці припадає на 1463 р., як Сониківці (ймовірно, видозмінене прізвище Сеник). 1583 р. – власність Костянтина Острозького. На початку 18 ст. село – власність Юзефа Потоцького, який у 1749 р. заснував домініканський монастир і для його утримання передав домініканкам с. Стегниківці.

У 1832 р. в селі проживало 488 осіб, душпастирював Антін Осташевський. 1852 р. діяла однокласна школа. 1890 р. в Стегниківцях 1216 жителів, із них – 999 українців, 187 поляків, 30 євреїв; велика земельна власність належала домініканському монастиреві; функціонували фільварок, 2 млини, корчма; був став. Більше як десять господарів мали великі пасіки.

В УСС і УГА воювали близько 20 осіб, у т. ч. Тимко Баран, Левко Бутрин, Іван і Микола Дячуни, Василь та Іван Кривоуси, Володимир і Павло Малички, Карпо Чикало й ін.

1921 р. в селі – 206 будинків, 1237 жителів; працювала двокласна школа.

      Діяли філії товариств “Просвіта” (від 1906 р.), “Січ” (1911 р.), “Сокіл” (організатор – громадський і спортивний діяч Артем Луговий) “Сільський господар” (1927 р.), “Рідна школа” (1929 р.), “Союз Українок”, “Каменярі” та ін., а також Братство тверезості, кооператива, хор. Упродовж 1934–1939 рр. село належало до ґміни Лозова.

Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 48 уродженців села. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики цих об’єднань – близько 70 осіб, у т. ч. районовий провідник ОУН Євген Розвадовський (“Яр”, 1926–1949 рр.) Загинув на х. Гаї Ходорівські (нині с. Байківці), де  йому насипано символічну могилу і встановлено пам’ятний знак).

У липні 1946 р. в Стегниківцях загинув командир сотні “Бурлаки” 3-ї воєнної округи “Лисоня” Іван Семчишин (“Чорний”). На місці загибелі встановлено пам’ятний хрест (1999 р.). 28 вересня 1947 р. відбувся бій між 9 вояками УПА і 34-а більшовиками, внаслідок якого загинули вояки УПА “Петро” і “Кожем’яка” (похований на цвинтарі в с. Дубівці) й 2 більшовики. 15 грудня 1947 р. під час ревізії в Івана Фіалки більшовики побили, а потім розстріляли 16-річного Теодора Пастернака. 26 січня 1948 р. після знущань працівники МДБ розстріляли Марію Пастернак.

У грудні 1948 р. примусово створено колгосп.

У селі є:

- церква УГКЦ Різдва Пресвятої Богородиці (1898 р., кам’яна; її освятив у 1906 р. Андрей Шептицький);

- капличка (2006 р.);

- три “фіґури”: на пам’ять про велику пошесть (1850 р.), на честь 50-річчя скасування панщини (1898 р.) і тверезості (1874 р.).

Встановлено пам’ятний хрест при в’їзді у село (1990-і рр.).

Споруджено пам’ятний знак воїнам-односельцям, полеглим під час німецько-радянської війни (1985 р., скульптор В. Мельник).

Насипано символічну могилу УСС (1993 р.).

У Стегниківцях народилися:

- дириґент, заслужений працівник культури України Василь Баран (1949 р. н.);

- літературознавець, бібліограф Мирослав Бутрин (1926– 2000);

- правник, кооператор, громадсько-культурний діяч Степан Воркун (1887–р. см. невід.);

- військовик, педагог, громадський діяч Василь Кривоус (1893–1969);

- підприємець, громадський діяч Степан Кривоус (1902–1967);

- педагог, поручник УГА Олексій Лучка (1890–1937);

- історик, громадсько-політичний діяч Богдан Чорномаз (1948 р. н.).

Для написання інформації використано матеріали Wikipedia та www.irp.te.ua

 

Екскурсійний маршрут селом Стегниківці. Автор Богдана Чикало

1.«Садки»

Садки - це поле, на якому в давнину жили давні землероби – Трипільці. Давні слов’яни заснували поселення, яке назвали «Садки», яке знаходилося біля

Чорного Шляху та було зруйноване монголо-татарами, які постійно здійснювали спустошливі походи на волинські землі. В зв’язку з цим, люди були змушені переселитися в долину річки Гніздечна, де були очерети і мочари, в яких люди переховувалися від стріл ординців, дихаючи через очеретяні трубки. За однією з легенд, часто стріли попадали їм в ноги (стегна). В пам’ять про ці події за селом закріпилась назва «Стегниківці».

«Садки» видніються при в’їзді в село з с. Курник за «Двома Мостами».

2. «Два Мости»

У 1906 р. була відкрита залізнична дорога Тернопіль-Збараж, яка проходить  між «Садками» і Стегниківцями. Для забезпечення міцності та стійкості залізниці, італійські інженери мостобудівники збудували «Два Мости». До сьогоднішнього дня вони добре збереглися і не мають жодної тріщини.

3. Фігура на в’їзді села Стегниківці.

Фігура встановлена як пам’ятка, що засвідчує історичні межі села Стегниківці.

4. Фігура-пам’ятка «В знак Святої Тверезості» 1874р.

В 1874р. коштом сліпого жителя села, Федька Зваричука, була встановлена фігура «В пам'ять Святої Тверезості». Після скасування панщини 1848 року багато жителів села спивалися, бо було дві корчми. Навіть гречні господарі пропиваи свої поля. Тому священники проводили боротьбу «За святу

Тверезість» і біля освяченої фігури люди, які вживали алкоголь, давали присягу, що не будуть випивати. Пам’ятка була знищена комуністами 1986р. У

1990 році відновлена активістами – рухівцями за ініціативою Олега Сакала.

5. Дуб - як пам’ятка історії.

На початку 17 ст. польські пани заснували фільваркове господарство, яке було обсаджене липами і дубами. Цей дуб був нанесений на військових картах, як стратегічний об’єкт.

6. Капличка

15 жовтня 2006 року в центрі села була освячена каплиця Пресвятої Богородиці за кошти сільської громади. Біля неї молодь села проводить маївки, випускники школи отримують благословення на подальше навчання і доросле життя, о. Мирослав проводить офірні та Богородичні відправи.

7. Пам’ятний знак односельчанам, які загинули у ІІ Світовій війні.

У 1985 році односельчанам, які загинули на фронтах Другої Світової війни, встановлено цей Пам’ятний Знак. Тут щороку відбуваються громадські

панахиди на вшанування загиблих односельчан.

8. Символічна Могила Борцям за волю України (1993р.) З ініціативи Василя Маличка у 1993 році була освячена Символічна Могила Борцям за Волю України: Українським Січовим Стрільцям, Воїнам УПА та Репресованим. На цьому місці відбуваються урочистості на відзначення Дня Незалежності, посвята в «Козачата» та різні громадські, святкові заходи

9. Ліс. Пам’ятка природи, заповідник місцевого значення.

Ліс «Діброва» вважається заповідною пам’яткою місцевого значення, в якому ростуть рідкісні дерева та рослини.

10. Каштан - як пам’ятка історії.

В центрі села росте красень Каштан. Він є німим свідком панщизняних часів. Кожного дня, удосвіта, управителі-економи села скликали мешканців для

призначення робіт на панщині. Якщо хтось не з’являвся, то його чекало покарання (били гарапниками).

12. Старий млин.

У 19 ст. в селі було два млини. Один із них зберігся до сьогоднішніх днів. У 90- х роках 20 ст. кіностудія ім. Довженка знімала фільм «Вишневі ночі» (про

діяльність УПА), у масовках брали участь діти та жителі села.

13. Пам’ятник «В честь скасування панщини» 1848 р.

У 1849 р. в селі було встановлено фігуру «В пам’ятку даної Свободи 1848р.». Щороку, 3 травня біля цієї пам’ятки відбувалися відправи. Пам’ятка була знищена комуністами 1986р. У 1990 році відновлена активістами – рухівцями за ініціативою Олега Сакала.

14. Пам’ятник на місці останнього бою стрільців сотні «Бурлаки».

2 травня 1999 року відкрито пам’ятник на місці останнього бою восьми стрільців сотні УПА «Бурлаки». Пам’ятник освячено за участю Оберишина Іллі Степановича – останнього УПівця, члена проводу Руху. На цьому місці 8 стрільців сотні «Бурлаки» підірвали себе гранатою під час облави НКВДистів.

15. Урочище «Мельників рів». Кадуб.

В 1988 О.Ситник виявив археологічну пам’ятку – поселення давньоруського часу XII-XII ст. В урочищі знаходиться Кадуб – місце збору води на випадок надзвичайних ситуацій.

16. Став.

Як свідчать перекази, за часів панщини, в селі існував панський ставок. Він простягався на північ від Старого млина до с. Дубівці. Вода була дуже чистою, цвіли лотоси, плавали лебеді і тільки пани та їх гості мали право користуватися ним. За радянських часів став був занедбаний. У 1955 році, під час великої повені, прорвало греблю. У 1980-их роках меліоратори збудували нову дамбу північніше села. Цей став є окрасою і місцем відпочинку трьох навколишніх сіл.

17. Джерело «Криниченька»

Це природнє джерело вважається цілющим, бо вода має постійний хімічний склад (17скл) і сталу температуру, збагачена великою кількістю заліза. Біля нього проводилося освячення води на Водохреща.

18. Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1898р.

У 1998 році село урочисто відзначило столітній ювілей своєї церкви. Вона будувалася під опікою о. Модеста Дністрянського коштом громади села.

Іконостас був освячений митрополитом Андреєм Шептицьким у 1906 році

19. Проборство 1886р.

У 1886 році в селі збудовано кам’яний будинок для священника(проборство). В ньому проживав священник, знаходилася церковна канцелярія і дві класні кімнати. В даний час тут навчаються учні 5-9 класу.

20. Цвинтар.

Поховання польських панів - склепи. Поховання дружини о. Дністрянського. Пам’ятник встановлений 1992 році на місці перепоховання чотирьох українських повстанців.

21. Пам’ятник «В пам’ятку великої Пошесті». 1850р.

Пошесть холери у середині 19 ст. знищила майже половину жителів села. В пам'ять про пережите встановлено цей пам’ятник.

22. Початкова школа.

Цю будівлю було збудовано у 19 ст. Тут знаходилися: сільська канцелярія, пожежна служба, камера для порушників громадського порядку, магазин. В даний час тут навчаються учні 1-4 класів.

23. 1936-1937р. Будинок читальні.

Будинок читальні «Просвіти» збудовано у 1936-1937 році за кошти Л.Твардовського, А Кривоуса, Р Воркуна, Т.Маличок і емігрантами-односельчанами з Канади та Америки.

Товариство «Просвіти» існувало з 1880-1939.

Тепер тут знаходиться сільський клуб.

 

 



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь